вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" листопада 2024 р. Справа№ 927/513/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 07.11.2024:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024
по справі №927/513/24 (суддя - Романенко А.В.)
за позовом: Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
про стягнення 1 553 429,73 грн,-
Короткий зміст заявлених вимог
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі - позивач, АТ «Облтеплокомуненерго») звернулось до Господарського суду Чернігівської обалсті з позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - відповідач, Рада, скаржник) про стягнення 1 553 429,73 грн різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу для населення в опалювальному періоді 2021-2022 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 205 від 12.11.2021 відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодовувати різницю між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу для населення в опалювальному періоді 2021 2022 років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на користь Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" заборгованість у розмірі 1 553 429,73 грн та судовий збір у розмірі 23 301,45 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 1 553 429,73 грн заборгованості з різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання населенню Ріпкинської ТГ в опалювальному періоді 2021 - 2022 років.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 по справі №927/513/24 Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області подала апеляційну скаргу в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та задовольнити її. Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 року у справі № 927/513/24.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у Ріпкинської селищної ради відсутні необхідні кошти з цільовим призначенням для сплати різниці в тарифах, так як у державному бюджеті України на 2023 та 2024 році не було передбачено відповідної статті витрат на компенсацію різниці в тарифах.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
18.10.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що позивач виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до прийнятих рішень та розпоряджень Ріпкинської селищної ради щодо забезпечення тепловою енергією на території Ріпкинської селищної ради в опалювальному періоді 2021-2022р.р., але Ріпкинська селищна рада не здійснила виконання свого зобов'язання щодо погашення заборгованості між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу для населення в опалювальному періоді 2021-2022р.р., що порушує право власності позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 апеляційну скаргу Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/513/24. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
27.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/513/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24 - залишено без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
27.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшла заява про усунення недоліків із доказами сплати судового збору, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, з якої вбачається, що апелянтом сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного суду від 03.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24 у судовому засіданні на 07.11.2024.
11.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 клопотання Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Представник відповідача з'явився у судове засідання 07.11.2024 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання 07.11.2024 не з'явився, проте, 06.11.2024 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, відповідно до підпункту 2 пункту а) частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (в тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
До основних повноважень органів місцевого самоврядування в сфері теплопостачання, зокрема, належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством (абз. 7 статті 13 Закону України «Про теплопостачання»).
За частинами 1 - 3, 14 статті 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво теплової енергії, в тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про ціни та ціноутворення» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження в сфері ціноутворення.
Частинами 1 3 статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін (стаття 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).
За статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
АТ «Облтеплокомуненерго» - теплопостачальне підприємство, основним видом діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код 35.30.).
Згідно з дефініцією, наведеною в статті 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області 28.10.2021 прийняті наступні рішення: № 185 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання АТ «Облтеплокомуненерго» та № 186 «Про встановлення тарифів на послугу з постачання теплової енергії АТ «Облтеплокомуненерго».
Згідно з рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.10.2021 № 185 встановлено АТ «Облтеплокомуненерго» тариф на теплову енергію, для потреб населення, в розмірі 2808,49 грн/Гкал (без ПДВ), за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2173,31 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 613,58 Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 21,60 грн/Гкал (без ПДВ). Тарифи встановлені цим рішенням застосовують з 01.10.2021 по 30.09.2022.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.10.2021 № 186 встановлений АТ «Облтеплокомуненерго» тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення в розмірі 3370,19 грн/Гкал (з ПДВ). Тарифи встановлені цим рішенням застосовують з 01.10.2021 по 30.09.2022.
З метою недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) тарифів на послугу з постачання теплової енергії, встановлених рішеннями виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.10.2021 № 185 та № 186, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів, що застосовувалися до відповідних споживачів у кінці опалювального періоду 2020-2021 років, виконавчий комітет Ріпкинської селищної ради, 12.11.2021, прийняв рішення № 205, за яким ухвалив застосувати в опалювальному періоді 2021-2022 років при розрахунках, в яких кінцевим споживачем комунальних послуг є населення, тарифи в розмірах, що застосовувалися АТ «Облтеплокомуненерго» при розрахунках з населенням за теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, за послуги з постачання теплової енергії (централізоване опалення) в опалювальному періоді 2020-2021 років і були встановлені постановою НКРЕКП від 10.12.2018 № 1766 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ПАТ «Облтеплокомуненерго», яке є виконавцем цих послуг» та постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2254 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.01.2020 року № 86» а саме: тариф на теплову енергію - 1770,98 грн/Гкал (без ПДВ) з такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1316,70 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 441,58 грн/Гкал (без ПДВ);тариф на постачання теплової енергії - 12,70 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на послуги з постачання теплової енергії (централізоване опалення) - 1737,61 грн/Гкал (з ПДВ).
За п. 2 цього рішення відшкодування різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу, що виникне в результаті незастосування встановлених у рішеннях виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.10.2021 № 185 та № 186, для потреб населення на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії здійснюється за рахунок коштів бюджету на підставі розрахунку обсягу відшкодування, в тому числі з урахуванням п. 5 розділу 3 Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 років від 30.09.2021.
Розрахунок обсягу відшкодування різниці в тарифах АТ «Облтеплокомуненерго» має щомісяця, до 15 числа наступного за звітним, надавати Ріпкинській селищній раді.
Згідно з розпорядженнями Ріпкинської селищної ради від 05.10.2021 №193-р та від 12.10.2021 №201-р розпочатий опалювальний сезон 2021-2022 років. Згідно з розпорядженням Ріпкинської селищної ради від 07.04.2022 № 25-р був закінчений опалювальний сезон 2021-2022 років на території селищної Ради.
За доводами позивача, оскільки протягом опалювального періоду 2021-2022 років ним при визначенні вартості послуг для населення на території Ріпкинської селищної ради застосовані тарифи, встановлені рішенням селищної Ради від 12.11.2021 № 205, в останньої утворилась заборгованість у розмірі 1553429,73 грн за рахунок різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу в цьому опалювальному періоді.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання п. 3 рішення Ріпкинської селищної ради від 12.11.2021 № 205, щомісячно, разом з супровідними листами: від 29.11.2021 № 2470/05, від 20.12.2021 № 2743/05, від 31.12.2021 № 2823, від 13.01.2022 № 121/05, від 11.02.2022 № 395/05, від 29.04.2022 № 539/05, від 03.05.2022 № 551/05, від 12.05.2022 № 593/05 направляв селищній Раді розрахунки обсягу відшкодування різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого розміру пред'явленого до сплати споживачам (у розрізі об'єктів теплопостачання): у жовтні 2021 на суму 72 426,93 грн, у листопаді 2021 року на суму 224 531,41 грн, у грудні 2021 року на суму 324 392,30 грн, у січні 2022 року на суму 324 219,90 грн, у лютому 2022 року на суму 207 183,85 грн, у березні 2022 року на суму 223468,75 грн, у квітні 2022 року на суму 177 206,59 грн.
Відповідач не спростовував, що в опалювальному періоді 2021 2022 років, різниця між вартістю економічно-обґрунтованого та вартістю фактично застосованого тарифів для населення Ріпкинської ТГ за послуги з теплопостачання, наданих АТ «ОТКЕ», склала 1 553 429,73 грн. Натомість вважає, що різниця в тарифах для населення за послуги з теплопостачання, в опалювальному періоді 2021-2022 років, підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з державного бюджету відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання та водовідведення». Відтак, на його думку, належним відповідачем у цій справі є Чернігівська обласна державна адміністрація.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Перш за все колегія суддів констатує, що предметом спору є заборгованість, що виникла в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, за рахунок різниці в тарифах для населення Ріпкинської ТГ за послуги з теплопостачання, надані позивачем, а тому при розгляді справи застосовуються закони та інші правові акти, що регулюють відносини в спірний період з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства в часі.
Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Надання зворотної дії в часі законам та нормативно-правовим актам може бути передбачене шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 № 757/23249/17 (провадження № 14-95цс22); абзац четвертий п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999).
Спірні правовідносини тривалі і виникли до ухвалення Закону України від 29.07.2022 № 2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та набрання ним законної сили (19.08.2022), яким установлений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та в сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
На момент виникнення спірних правовідносин та протягом періоду, за який виникла заборгованість, не було запроваджено мораторію на підвищення цін на природний газ. У спірний період відповідач у відносинах щодо постачання теплової енергії та гарячої води для населення діяв згідно з тарифами, щодо яких не було запроваджено мораторій згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 29.07.2022 № 2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Питання відшкодування різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України від 03.11.2016 № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730-VIII).
Відповідно до статті 2 цього Закону № 1730-VIII, в редакції Закону від 14.07.2021 № 1639-IX, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті цього Закону не потребує обов'язкового включення до реєстру (абзац 2 частини 1 статті 3 Закону № 1730-VIII, в редакції Закону від 14.07.2021 № 1639-IX).
Абзаци 1 та 2 статті 4 Закону № 1730-VIII, в редакції Закону від 14.07.2021 № 1639-IX, встановлювали, що взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення: кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів або операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.
Взаєморозрахунки проводяться в порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абзац 7 статті 4 Закону № 1730-VIII в редакції Закону від 14.07.2021 № 1639-IX з урахуванням змін, внесених Законом від 16.12.2021 № 1974-IX).
Згідно із розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.07.2022 № 2479-IX абзац 1 статті 4 Закону № 1730-VIII після слова "Взаєморозрахунки" доповнено словами "або перерахування субвенції", а також доповнений абзацом третім такого змісту: "кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", ТОВ "ГК "Нафтогаз України", суб'єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу".
Отже, законодавець визначив, що проведення взаєморозрахунків може здійснюватися шляхом взаєморозрахунків або перерахування субвенції в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Водночас визначив, що для цього сторони повинні укласти договір про організацію взаєморозрахунків.
Взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абзац дев'ятий статті 4 Закону № 1730-VIII).
Такий Порядок затверджений постановою КМУ від 20.12.2022 № 1403 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
Згідно з п. 5 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків).
У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах за послуги з теплопостачання, надані АТ «Облтеплокомуненерго» населенню Ріпкинської ТГ в опалювальному періоді 2021 2022 роки (жовтень 2021 квітень 2022 років), відтак, доводи скаржника щодо відшкодування наявного боргу саме за рахунок субвенції з державного бюджету та необхідність залучення належного відповідача, Чернігівської ОДА, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Припущення скаржника про включення наявної заборгованості перед АТ «Облтеплокомуненерго» в сумі 1 553 429,73 грн до узгодженого обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися споживачам у період з 01.06.2021 по 30.06.2022 (у загальній сумі по Підприємству в цілому 190524001 грн (без ПДВ)), що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на підставі рішення тимчасової територіальної комісії з питань узгодження заборгованості в тарифах Чернігівської обласної державної адміністрації (оформленого протоколом від 04.11.2022 № 1), не ґрунтується на жодних доказах у справі, тому правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги.
Відповідач ухвалюючи рішення від 12.11.2021 № 205 «Про застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії АТ «Облтеплокомуненерго» для потреб населення», взяв на себе зобов'язання (п. 2) відшкодувати різницю між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу, що виникне в результаті незастосування встановлених у рішенні виконкому Ріпкинської селищної ради від 28.10.2021 № 185 та від 28.10.2021 № 186, для потреб населення на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, за рахунок коштів бюджету, на підставі розрахунків обсягу відшкодування, що надавались щомісячно Раді постачальником послуг, у тому числі з урахуванням п. 5 розділу 3 Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021 2022 роки від 30.09.2021.
За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Підсумовючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач довів наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 1 553 429,73 грн заборгованості з різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання населенню Ріпкинської ТГ в опалювальному періоді 2021 - 2022 років.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2024 у справі №927/513/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Ріпкинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області.
4. Матеріали справи №927/513/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 18.11.2024.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк