Справа № 127/28505/24
Провадження № 3/127/8116/24
19.11.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.08.2024 о 13:45 год. на ринку «Привокзальний-2» в м. Вінниці ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, при цьому суду пояснила, що вона здійснювала на ринку продаж власноруч вирощеної сільськогосподарської продукції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діянні складу правопорушення або ж у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. У цьому клопотанні ОСОБА_1 здійснила посилання на те, що закриття провадження у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює встановлення факту вчинення правопорушення. Оцінюючи доводи ОСОБА_1 у цій частині, суд вважає за доцільне зауважити таке.
У постанові 16.04.2019 (справа 927/623/18) Верховний Суд (далі - ВС) зазначив, що з правового аналізу пункту 7 частини першої статті 247 КпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи.
У постанові від 18.01.2024 (справа № 522/12566/18) ВС зазначив, що за змістом статей 254, 258, 256, 268 КпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, як зазначив ВС, є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КпАП.
Саме тому твердження ОСОБА_1 в частині того, що у зв'язку із закінченням строку притягнення до відповідальності суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність її винуватості у вчиненні правопорушення суд вважає хибним. Крім того, ОСОБА_1 у згаданому вище клопотанні на вирішення суду поставлене у тому числі й питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. Саме тому суд вважає, що для вирішення питання щодо відповідного судового рішення суд має встановити наявність чи відсутність винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні правопорушення, за фактом якого був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 164 КпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Визначення суб'єкта господарювання наведене у статті 55 ГК. Зокрема, зі змісту частини першої статті 55 ГК випливає, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому пунктом 2 частини другої статті 55 ГК визначено, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з частиною першою статті 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Такий порядок регламентований Законом України № 755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) з послідуючими змінами та доповненнями. Зі змісту положень наведеного Закону випливає, що відповідного статусу суб'єкт господарювання набуває з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідною випискою.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до матеріалів справи надана копія акта фактичної перевірки, натомість доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання суду надано не було. Разом з тим, ОСОБА_1 під час надання пояснень у судовому засіданні підтвердила факт здійснення торгівлі без оформлення відповідних дозвільних документів.
Саме тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КпАП, за ознаками провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Разом з тим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КпАП.
Згідно з частиною другою статті 38 КпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Приймаючи до уваги, що правопорушення було вчинене 14.08.2024, на час розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув, а тому суд вважає, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 164, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: