Справа № 127/34135/24
Провадження № 3/127/8201/24
19 листопада 2024 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 16.10.2024 надійшло три справи, а саме: справа № 127/34135/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, справа № 127/34205/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та справа № 127/34208/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд вважає, що справи про адміністративні правопорушення слід об'єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно, присвоївши номер справи 127/34135/24.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148459 від 11.10.2024 встановлено, що водій ОСОБА_1 11.10.2024 о 16.27 год. в м. Вінниці, по вул. Келецька, 44, керуючи транспортним засобом електросамокатом, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_1 . Який рухався на зустріч, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148449 від 11.10.2024 встановлено, що водій ОСОБА_1 11.10.2024 о 16.27 год. в м. Вінниці, по вул. Келецька, 44, керував електросамокатом «Okai ES4008B» д.н.з. б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального приладу «Драгер», чим порушив п 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148444 від 11.10.2024 року встановлено, що водій ОСОБА_1 11.10.2024 о 16:27 год. в м. Вінниці, по вул. Келецька, 44, керував транспортним засобом повторно протягом року, не маючи права керування. Відповідно до постанови ББА/116380 від 16.05.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, зазначив, що дійсно вживав алкоголь та керував електросамокатом, оскільки не знав, що електросамакот відноситься до транспортних засіб і для керування ним потрібне посвідчення водія. У разі накладення адміністративного стягнення просив розстрочити його виплати на 10 місяців.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
У постанові Верховного Суду по справі №127/5920/22 від 15.03.2023, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Отже, щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стаття 124 КУпАП визначає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п.п. 12.1 ПДР України, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148459 від 11.10.2024, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями та поясненнями водія ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, який визнав, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася саме з його вини, а тому його дії охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, постановою суду від 12.06.2024 у справі № 372/2802/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Положенням ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та його вина підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148449 від 11.10.2024; результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння, яким встановлено, що ОСОБА_1 під час проведення тесту перебував в стані алкогольного сп'яніння - алкотест 7510- 2,13 ‰ від 11.10.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом також було досліджено відеозапис з портативних нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано розмову з водієм даного транспортного засобу. В ході спілкуванні в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння водій погодився. Висновком Drager встановлено позитивний результат - 2,13‰. Після чого працівниками поліції було роз'яснено його права, та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому судом враховано, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість такого порушення обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані алкогольного сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а тому його слід визнати винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, постановою ББА №116380 від 17.05.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУПАП та накладено стягнення у розмірі 3400 грн на користь держави.
Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою - четвертою цієї статті.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП за ознаками повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148444 від 11.10.2024 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з розстрочкою його виплати на десять місяців з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 124, 126, 130, 221, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суд -
Судові справи № 127/34135/24, №127/34205/24 та № 127/34208/24 - об'єднати в одне провадження, присвоївши номер № 127/34135/24.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з розстрочкою виплати штрафу на десять місяців рівними частинами по 4080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень і з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: