Справа № 127/37897/24
Провадження № 1-кс/127/16435/24
Іменем України
18 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вінницькій Хутори, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Тимчасово виконуючий обов'язки старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 18.11.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12024020050000960, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В межах даного кримінального провадження 16.11.2024 о 13:20 год., ОСОБА_4 був затриманий уповноваженою службовою особою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
16.11.2024 о 19:37 год. ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, окрім цього має не погашену судимість, раніше судимий 22.09.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту, строком на 6 (шість) місяців.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, окрім цього у особливий період воєнного стану, що діє на території України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки йому може загрожувати реальне покарання, так як він вчинив умисний тяжкий злочин в умовах воєнного стану на території України та в період не погашеної судимості;
- незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному проваджені, оскільки знайомий із ними особисто, знає де вони проживають, які місця відвідують та їх соціальні зв'язки;
- вчинити інше кримінальне правопорушення майнового характеру, оскільки останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини, та у період не погашеної судимості продовжив свою злочинну діяльність, тому схильний до вчинення подібних дій у подальшому.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік і стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, а також те, що він офіційно не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин проти потерпілої ОСОБА_8 та застосував при цьому фізичне насильство щодо неї, що не є небезпечним для життя та здоров'я, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не перешкоджатиме йому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, а крім того, не гарантуватимуть виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не забезпечать дотримання розумних строків досудового розслідування.
За таких обставин та беручи до уваги те, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до суду з вищевказаним клопотанням та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати до підозрюваного зпіобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12024020050000960, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12024020050000960, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, відповідно до Закону України № 4024-IX від 29.10.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, близько 15:00 год. 14.11.2024, перебуваючи у будинку знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , якій допомагав по господарству, дізнавшись про те, що ОСОБА_8 отримала пенсійну виплату, вирішив заволодіти її грошовими коштами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в момент перебування у вищевказаному будинку, безпосередньо після отримання ОСОБА_8 пенсії, підійшовши до останньої та побачивши у її руках грошові кошти в сумі 2 700 гривень (купюрами по 500 та 200 гривень), розуміючи суспільну небезпеку та караність своїх дій, з корисливих спонукань діючи умисно, відкрито, повторно, хапаючи за руки ОСОБА_8 та шляхом ривка силоміць відібрав з рук останньої вищевказані грошові кошти в сумі 2 700 гривень (купюрами по 500 та 200 гривень), після чого, направився до виходу з будинку та при спробі ОСОБА_8 наздогнати його, умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в ділянку підборіддя, спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді садна, тобто всіма вищевказаними діями, застосувавши стосовно ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито заволодів грошовими коштами останньої в сумі 2 700 гривень (купюрами по 500 та 200 гривень), після чого покинув місце вчинення злочину, завдавши ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану вище суму.
16 листопада 2024 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та вчинений в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020050000960 від 16.11.2024; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.11.2024; повідомленням про підозру від 16.11.2024; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.11.2024; протоколу огляду місця події від 16.11.2024; протоколу допиту потерпілого від 16.11.2024; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколів допитів свідків, інших матеріалів кримінального провадження та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання та постійне місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше судимий.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, оскільки вказаний злочин вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 13:20 год. 14 січня 2025 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 14 січня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя