печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42884/24-к
14 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що Слідчими Третього Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження № 62024100130002503 від 07.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01.04.2023 ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу начальника командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2024 за № 9 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця (помічника кулеметника) 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 10 роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 4 батальйону оперативного призначення. Згідно наказу ОСОБА_5 приступив до виконання службових обов'язків за посадою, та включено до списків військової частини.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець за мобілізацією на особливий період військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, близько о 08 год 20 хв 29.07.2024 не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до вимог ст. 277 КПК України 20.09.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке погоджене прокурором.
У зв'язку із переховуванням ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та не встановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому особисто письмове повідомлення про підозру від 20.09.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України слідчим здійснено вручення вказаного повідомлення в день його складання у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: до військової частини за місцем проходження військової служби ОСОБА_5 , до органу місцевого самоврядування, а також направлено засобами поштового зв'язку за останнім відомим місцем його проживання.
Незважаючи на неодноразові виклики, підозрюваний ОСОБА_5 до ТУ ДБР у м. Києві або прокуратури не з'явився, для проведення за його участю необхідних слідчих та інших процесуальних дій не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
У ході виконання доручення у кримінальному провадженні, оперативними працівниками ТУ ДБР у м. Києві встановлено, що за місцем проживання підозрюваний ОСОБА_5 відсутній, на даний час його місцезнаходження невідоме, у зв'язку з чим відсутня можливість проведення слідчих та процесуальних дій, необхідних для встановлення об'єктивної істини та завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення кримінального провадження 23.09.2024 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 що потребує подальшого застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому підстави, а також просив клопотання задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечували щодо задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.
Так, Слідчими Третього Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження № 62024100130002503 від 07.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.09.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке погоджене прокурором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Згідно з ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Описана у клопотанні фабула кримінального провадження з наданими поясненнями у судовому засіданні прокурором, дає слідчому судді підстави дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; актом службового розслідування; матеріалами виконаного доручення оперативного підрозділу.
Таким чином, досліджені матеріали клопотанні, які зазначені вище, в сукупності з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри та причетності ОСОБА_5 до інкримінованого діяння.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 176, 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.01.2025 включно.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01.01.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1