Справа №705/5572/24
1-кп/705/1170/24 УХВАЛА
14 листопада 2024 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001433 від 27.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 17.11.2024, прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 22.10.2024 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість завершення розгляду справи до закінчення строку попередньої ухвали суду про запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 раніше подане клопотання підтримав у повному обсязі, вказавши, що ризики, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав, що більш м'який запобіжний захід може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку інших учасників судового провадження, дійшов такого висновку.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2024 року застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 17.11.2024.
Наразі кримінальне провадження лише призначене до судового розгляду, не встановлений порядок дослідження доказів, не з'ясована позиція обвинуваченого щодо висунутого звинувачення тощо. Відтак до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд не може бути завершений з об'єктивних причин.
Водночас суд вважає, що на даний час сторона обвинувачення належним чином обґрунтувала наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність обставин, які вказують, що заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати.
При цьому суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке віднесене до категорії тяжких злочинів. З огляду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та беручи до уваги скоєння правопорушення в умовах воєнного стану, зважаючи на особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не має соціальних зв'язків, суд висновує, що підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Суд вважає, що на даному етапі судового розгляду єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування у даному кримінальному провадженні, є тримання під вартою.
Тому суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам.
Також суд не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеної в ухвалі слідчого судді від 19.09.2024, в разі внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.
Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 12 січня 2025 року.
Залишити ОСОБА_4 раніше визначений розмір застави - п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 151 400 гривень.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на нього такі процесуальні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м.Умань), без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та будь-ким іншим із учасників кримінального провадження № 12024250320001433 від 27.08.2024, за винятком спілкування у передбаченому законодавством порядку з прокурором та судом, а також власним захисником (захисниками);
- у разі наявності - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому - до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Суддя ОСОБА_1