18.11.2024
Справа № 696/948/24
Провадження № 2/696/267/24
18 листопада 2024 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді - Ніколенко О.Є.,
за участю секретаря - Старущенко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернувся до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , де просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 100520 грн., а також понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, як позичальник, не виконав належним чином свої зобов'язання по кредитному договору №7003139 від 26.08.2023. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість. Також позивач зазначає про те, що права кредитора до нього перейшли в результаті укладення з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договору факторингу №27.05/2024-Ф від 27.05.2024.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, до суду надав відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує наступне. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів того, що кредитний договір було створено відповідно до закону та що він підписувався уповноваженими особами. Зазначає, що він будь-яких договорів з позивачем не укладав. Вимогу про нарахування та сплату відсотків вважає явно завищеними, таким що не відповідають нормам закону, засадам справедливості, розумності та добросовісності. Відтак, вразі ухвалення рішення просить зменшити розмір відсотків щонайменше до розміру заборгованості за кредитом (25 000 грн). В той же час зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів по справі, в задоволенні позову слід відмовити.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що відповідач підписав укладений електронний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кожний примірник електронного документа з накладенням цього підпису є оригіналом. Тому відсутні будь-які сумніви, що саме відповідач уклав спірний електорнний кредитний договір з ТОВ «Авентус Україна». Переказ коштів відповідачу був здійснений на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Боржник користувався зазначеними коштами і відповідно до умов договору кредитором йому було нараховано відсотки в розмірі 45670 грн. Право грошової вимоги на зазначену суму було викуплене згідно договору факторингу №27.05/2024-Ф, в тому числі щодо ОСОБА_1 на загальну суму 70670 грн, з яких 25 000 основна сума боргу, 45670 грн. нараховані відсотки. Зазначає, що відсотки, які були нараховані позивачем у сумі 29 850 грн. нараховані в межах строку договору, право на яке викупив позивач у кредитора, відтак правомірно підлягають до стягнення з боржника згідно встановленої процентної ставки 1,99% в день в межах строку дії договору. Представник вважає, що нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом встановлені договором, які підлягають до повного стягнення. Отже, враховуючи, що відповідач не виконав свої боргові зобов'язання перед Кредитором, 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого Клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, витяг з реєстру боржників, щодо відповідача, додається. Отже позовні вимоги підлягають до задоволення. Крім того з відповідача слід стягнути судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 та витрати на правничу допомогу - 10000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
При розгляді справи встановлено, що 26.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено електронний договір № 7003139 про надання споживчого кредиту на суму 25000,00 гривень на строк 360 днів.
Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.
Відповідач на веб-сайті ТОВ «Авентус України» https://creditplus.ua мав змогу ознайомитися з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній систему ТОВ «Авентус України».
Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С1121». Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши 26.08.2023 року договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Авентус України» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 25 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, згідно з листом ТОВ «Пейтек Україна» від 12.06.2024.
У матеріалах справи наявні погодження позичальника, скріплені його електронним цифровим підписом, щодо умов кредитування, зокрема, в частині нарахування відсотків за користування кредитом.
Крім того, судом також встановлено, що договором факторингу від 27.05.2024 ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 70670,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - тіло кредиту та 45670 грн. - проценти за користування кредитом.
Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і становить 25000,00 грн. - тіло кредиту та 45670 грн. - проценти за користування кредитом, 29850 грн. - нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів, всього - 100520,00 грн.
Ухвалою суду за клопотанням сторони позивача було витребувано інформацію щодо емітованої карти №5457082272622411, виданої на ім'я ОСОБА_1 , на яку, згідно наданої інформації, здійснено переказ коштів на суму 25 000 грн.
Відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом надіслання листа на електронну адресу.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно встановленими у цій справі обставинами оспорюваний договір між сторонами укладено в електронній формі, при цьому через особистий кабінет на вебсайті відповідача подано заявку на отримання кредиту від імені ТОВ «Авентус Україна» та підтверджено умови отримання кредиту шляхом акцепту, після чого відповідачем надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту за допомогою засобів зв'язку (номер телефону або електронна пошта) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору. Без входу відповідача на вебсайт позивача та здійснення ним всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між ним та кредитором не був би укладений.
Доводи сторони відповідача про те, що останній не підписував договір про відкриття кредитної лінії як стверджує позивач, як вбачається підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С112126.08.2023. Також, як вбачається з копії «Паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит», відповідач ОСОБА_1 26.08.2023 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування та засвідчив електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) С1121. З огляду на вищевикладене, вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в належній формі була досягнута згоди з усіх істотних умов кредитного договору, а тому твердження відповідача про те, що він не підписував кредитний договір та не був ознайомлений з умовами договору не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Доводи відповідача, що договір є неукладеним, оскільки він не був підписаний у спосіб передбачений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме у наданому позивачем Кредитному договорі №7003139 від 26.08.2023, зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем.
Отже із наведеного слідує, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір та він отримав кошти у розмірі 25 000 грн, які були перераховані на рахунок вказаний у договорі № НОМЕР_1 .
Із довідки АТ КБ «Приватбанк», наданої на ухвалу суду, вбачається сума коштів 25 000 грн, 26.08.2023 була переказана на рахунок ОСОБА_1 , емітована карта № НОМЕР_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним позивачем факт укладення договору про споживче кредитування та перерахування коштів на рахунок відповідача у розмірі 25 000,00 грн.
Крім того, відповідачем не спростовано належними доказами, що рахунок на який були перераховані кошти не належить відповідачу чи він отримав ці кошти із якихось інших джерел.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов'язання у зв'язку з повним виконанням тощо.
Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» придбало право вимоги за цим кредитним договором до ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Отже сума заборгованості за кредитним договором підлягає до стягнення на користь позивача у розмірі 25 000,00 грн.
Що стосується, рішення в частині заборгованість за відсотками в розмірі 45670 грн суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи Договір було укладено 26.08.2024 строком на 360 днів. Тобто відсотки нараховані позивачем в межах дії кредитного договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору №4519055 від 25.07.2021, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Підписуючи договір, позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, що фактично нівелюєусі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. Нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Враховуючи, що у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту, тому позивач має право на стягнення з нього процентів до закінчення строку дії договору.
Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №7003139 від 26.08.2023 відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом 06.08.2024 виникла заборгованість в розмірі 100520,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. - тіло кредиту та 45670 грн. - проценти за користування кредитом, 29850 грн. - нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів в межах дії договору. Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Грошове зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору №7003139 від 26.08.2023 відповідачем дотепер не виконано.
Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідачана користь позивача заборгованість у сумі 100520 грн.
Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В матеріалах справи на підтвердження повноважень представників позивача у справі міститься Договір №17/07-2024 від 17 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: рахунок-фактуру за надання правової допомоги згідно Договору №17/07-2024 від 17.07.2024, копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №17/07-2024 від 17.07.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в заявленому розмірі, а саме 10000,00 грн.
Крім того, згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 634, 638, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 76-89, 141, 223, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості за кредитним договором №7003139 від 26 серпня 2023 року у розмірі - 100 520 (сто тисяч п'ятсот двадцять гривень) з яких: сума кредиту 25 000 грн, сума процентів за користування кредитом 45670 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 29850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 18.11.2024.
Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: 03150, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Є. Ніколенко