Справа № 646/12571/24
Провадження № 1-кп/646/1380/2024
19.11.24 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючий-суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020002641 від 18.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності,
Прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 13.11.2024 подано до Червонозаводського районного суду м. Харкова клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження.
30.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Покровське. Дніпропетровської області, громадянин України, українець, офіцер групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший лейтенант, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , 30.10.2024 добровільно з'явився та повідомив до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві про вчинене ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
Цього ж дня, 30.10.2024 ОСОБА_4 , з додержанням вимог ст.ст. 276-278 КК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких фактичних обставин.
24.09.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 219-ОС ОСОБА_4 призначений на посаду командира 3 піхотного взводу 7 піхотної роти ВЧ НОМЕР_1 .
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують, старшого лейтенанта ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старший лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому продовжено Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, який діє і на теперішній час.
Однак, старший лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, 06.11.2023 для виконання покладених на нього завдань, як військовослужбовця Збройних Сил України, отримав у встановленому порядку вогнепальну зброю пістолет Макарова серії НОМЕР_2 в комплекті, який носив з собою. При цьому достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, старший лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 18.01.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин самовільно залишив місце служби з метою ухилитися від військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно- правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконно ухилитися від військової служби із зброєю, а саме: пістолетом Макарова серії НОМЕР_2 в комплекті 18.01.2024 самовільно залишив місце несення військової служби, а саме мвсце тимчасової дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 18.012024 до 30.10.2024 в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 , обов'язки військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 30.10.2024 до моменту його прибуття до органу досудового розслідування.
Прокурор та підозрюваний, кожен окремо, в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянув матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 підлягає задоволенню із наступних підстав.
07.09.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Зокрема, вищевказаним Законом доповнено редакцію статті 401 КК України, а саме в частині 5 визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно положень ч. 5 ст. 401 КК України підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:
-особа вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, вперше;
-кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, вчинене під час дії воєнного стану;
-особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
-наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, при цьому добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби та активно сприяв розкриттю злочину, і наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 про можливість продовження ОСОБА_4 військової служби, тому суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження № 62024170020002641 від 18.04.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286, 287, 314, 401, 407 КПК України, суд
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Покровське, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України.
Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020002641 від 18.04.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_6 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1