Справа № 645/6681/24
Провадження № 1-кс/645/1612/24
19 листопада 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12023221190000816 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,-
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, у кримінальному провадженні №12023221190000816 від 21.06.2023 року, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Клопотання обґрунтоване тим, що 21.06.2023 надійшла заява про те, що 28.04.2021 невстановлена особа оформила кредит на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без його згоди на суму 7893,97 грн (ІТС ІПНП 7205 від 21.06.2023). Відомості за даним фактом внесено слідчим відділом ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221190000816 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Під час досудового розслідування 30.06.2023 було допитано потерпілого ОСОБА_5 який пояснив, що працює таксистом у АДРЕСА_1 із заявою про кримінальне правопорушення, а саме шахрайських дій невідомої особи через онлайн кредит та кредитні картки. ОСОБА_5 проживав до 2014 року в місті Северодонецьку, Луганської області, після чого переїхав до м. Харкова на навчання у Національний авто-дорожній університет, з 2014 року по 2019 рік проживав у гуртожитку авто-дорожнього університету. Після закінчення навчання переїхав у орендоване житло за адресою: АДРЕСА_2 , номер квартири не пам'ятає. Через деякий час, у лютому 2021 році, був змушений переїхати до гуртожитку ОСОБА_6 , розміщений за адресою: АДРЕСА_3 , номер кімнати не пам'ятає. Разом із потерпілим проживав ОСОБА_7 , який мав мобільний телефон за номером НОМЕР_1 , проживали у двох, ключи мали: ОСОБА_5 , сусід - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який був на посаді відповідального, та комендант. Потерпілий працював у таксі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Уклон», «Убер» з 20 січня приблизно з 07:00 по 22:00 години, тривав робочий день, за місцем проживання у робочий час не навідувався. Так тривало до 30.02.2022 року, з настанням активних бойових дій у АДРЕСА_4 та повернувся в середині червня 2022 року, був змушений зняти квартиру у АДРЕСА_5 . Приблизно у кінці квітня 2023 року на номер телефону ОСОБА_5 - НОМЕР_2 почала дзвонити колекторська фірма, за тел. НОМЕР_3 , яка повідомила то те, що в нього мається 2 договори про заборгованість (№2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021), заборгованість становить 97 тис. грн по кредиту, який було оформлено онлайн через кредитну картку від 28.04.2023 року, крім цього було повідомлено про те, що заборгованість перейшла до колекторського центру 10.03.2023 року від « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Крім цього надали відомості про те, що кредит був оформлений, а інформація передавалась на електронну пошту а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 із слів оператора. Під час досудового розслідування потерпілий надав копії договорів про надання фінансових послуг (№2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021), які були укладені між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_5 10.01.2023 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло права вимоги за кредитними договорами, що були укладені ОСОБА_5 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також, піж час досудового розслідування було надано запит до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (вих. №16381/119-59/15 від 04.09.2024) на що надійшла відповідь, в якій зазначено, що запитувана інформація, зокрема номери кредитних карток (IBAN), на які зараховувались кошти, електронні адреси, номери мобільних телефонів, які використовувались для оформлення кредитів, а також IP - адреси входів до системи віддаленого доступу в розпорядження товариства не передавалися.
Таким чином, для встановлення істини по кримінальному провадженню, у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасовий доступ до інформації, яка знаходяться знаходиться у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ) по договорам про надання фінансових послуг (№2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021), зокрема про номери кредитних карток (IBAN), на які зараховувались кошти, електронні адреси, номери мобільних телефонів, які використовувались для оформлення кредитів, а також IP - адреси входів до системи віддаленого доступу.
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду клопотання товаристово було повідомлено, причини неявки суду невідомі.
Слідчий та прокурор, з якою було погоджено клопотання, у судове засідання не з'явились, до канцелярії суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, клопотання підтрималит та просив його задовольнити.
Підстав для визнання явки слідчого та прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
У главі 15 КПК України визначений та регульований спосіб вилучення речей і документів у особи, у володінні якої вони знаходяться, шляхом тимчасового доступу до них.
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (частина друга статті 159 КПК України).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина п'ята статті 132 КПК України).
Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12023221190000816 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В обґрунтування доводів клопотання суду надано: копію заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення; копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 30.06.2023 року з копією паспорта останнього; копію відомостей про фінансові зобов'язання ОСОБА_5 станом на 07.06.2024 року, зокрема за договорами №2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021; копії договорів №2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021 укладених між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_5 ; копію запиту слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 04.09.2024 року; копії відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») від 03.11.2023 року за заявою ОСОБА_5 та від 11.09.2024 року за запитом слідчого.
Інших доказів в обґрунтування клопотання суду не надано.
У відповідь на звернення ОСОБА_5 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » повідомило, зокрема, що між ОСОБА_5 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » існуютъ договірні фінансові зобов'язання за договорами про надання фінансових послуг № 2111785152046 та № 2111785165016 від 28.04.2021 року, що укладені ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 01.12.2021 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відступило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договорами № 2111785152046 та № 2111785165016. 10.01.2023 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (кутівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відступило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за укладеними з Вами договорами № 2111785152046 та № 2111785165016.
У відповідь на запит слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 № 16381/119-59/15 від 04.09.2024 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » також повідомило, що 10.01.2023 року « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло права вимоги за кредитними договорами, що були укладені ОСОБА_5 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Щодо надання інформації та підтверджуючих документів по кредитним договорам оформлених на ім'я ОСОБА_5 зазначено, що дані договори укладалися з Первісним кредитором, яким і було перераховано кредитні кошти на карткові рахунки позичальника. Кредитора за кредитними договорами ОСОБА_5 було замінено на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у відповідності до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України шляхом передання попереднім кредитором своїх прав на підставі Договору № №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року. З урахуванням зазначеного було повідомлено, що запитувана інформація, зокрема, номери кредитних карток (номери ІВАN), на які зараховувалися кошти, електронні адреси, номери мобільних телефонів, які використовувалися для оформлення кредитів, а також ІР- адреси входів до системи віддаленого доступу, в розпорядження Товариства не передавалася.
Відповідно до п. 5 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
При цьому, банківська таємниця розкривається банками також органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента (п. 3 ст. ч. 1 ст. 62 зазначеного Закону)
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів органів державної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з п. 7 розділу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року № 267, запит органу державної влади, його посадових і службових осіб на отримання інформації, що становить банківську таємницю, для фізичних осіб-резидентів має містити: прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків України або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номер паспорта громадянина України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.
Окрім того, під час дії надзвичайного або воєнного стану, який діє на території України з 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022, тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини першої статті 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури (пункт 207 розділу XI Перехідних положень КПК України).
Слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » перебувають відомості по договорам про надання фінансових послуг (№2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021), зокрема номери кредитних карток (IBAN), на які зараховувались кошти, електронні адреси, номери мобільних телефонів, які використовувались для оформлення кредитів, а також IP - адреси входів до системи віддаленого доступу, при цьому матеріли справи не містять доказів того, що орган досудового розслідування звертався до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та отримав підтвердження перебування в останніх зазначених у клопотанні документів та отримали відмову в їх отриманні.
Окрім того, як вбачається з відповіді ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » первинний кредитор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » укладав також інший договори факторингу, зокрема з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у межах якого передавав права вимоги за кредитними договорами №2111785152046 від 28.04.2021 та №2111785165016 від 28.04.2021, що ставить під сумнів перебування у первинного кредитора запитуваних слідчим відомостей.
Відповідно до ст. 84 КПК України визначено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доведенню.
Так, під доказами в кримінальному процесі необхідно розуміти належні, допустимі і достовірні відомості про обставини, що мають значення й для правильного вирішення кримінального провадження, які відповідають встановленій законом процесуальній формі.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (частина п'ята статті 163 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Виходячи з вимог ч. 4 ст. 132 КПК України, при розгляді зазначених клопотань, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
У цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Верховний суд у постанові від 05 лютого 2019 року по справі № 754/12820/15-к зазначив, що з метою оцінки доказів суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування (п. 41 постанови).
Суд приходить до висновку, що слідчим не надано слідчому судді доказів на підтвердження виконання вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, згідно якої сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, та, у супереч положенням ст.ст. 2, 7 ч.3 ст. 132; п.5 ч.2 ст. 160; п.2 ч.5, ч.6 ст. 163 КПК України, не слідчим наведено достатніх доводів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, які не мають відношення до кримінального провадження №12023221190000816 від 21.06.2023 року.
Таким чином, якщо ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів буде ґрунтуватись на недопустимих доказах, то це в подальшому, під час розгляду справи судом по суті, призведе до визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі такої ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.162 - 165, 309, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12023221190000816 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1