Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2072/24
Провадження № 1-в/542/76/24
19 листопада 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари подання провідного інспектора Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ростов-на-Дону, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Провідний інспектор Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням, в якому просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_5 та направлення його для відбування призначеного вироком Київського районного суду м.Полтави від 05.07.2024 року покарання з підстав систематичного вчинення адміністративних правопорушень.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08.11.2024 року матеріали подання прийнято до провадження, призначено судовий розгляд подання (а.с.4).
В судовому засіданні представник Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 подання підтримувала, просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с 8), про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання, оскільки не доведені обставин, які свідчили про небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення.
Вислухавши пояснення представника органу пробації, думку прокурора, вивчивши матеріали подання та особової справи засудженого №41/2024, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Вироком Київського районного суду м.Полтави від 05 липня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов'язки.
Зобов'язано ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.
Згідно з приписами п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбуття призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 N 7, згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
З матеріалів подання вбачається, що засуджений ОСОБА_5 був поставлений на облік до Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 20.08.2024 року. Та 22.08.2024 року винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, якою зобов'язано ОСОБА_5 з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації і призначено йому днями явки 1, 2 та 3 четвер кожного місяця, про що повідомлено останнього під підпис.
Як вбачається з листка реєстрації, наявного в матеріалах особової справи, ОСОБА_5 з'являвся на реєстрацію у визначені дні (а.с.20 особової справи).
При цьому суд враховує, що підставою для скасування іспитового строку згідно з вимогами ст. 166 КВК України є невиконання засудженим покладених обов'язків та його небажання стати на шлях виправлення.
Звертаючись до суду з вказаним поданням, провідний інспектор Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області зазначає про те, що ОСОБА_5 притягавсь до адміністративної відповідальності: 01.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП, 02.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, 23.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, 28.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Так, дійсно ОСОБА_5 притягавсь до адміністративної відповідальності: 01.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП, 02.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, 23.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, 28.08.2024 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
З наявних в матеріалах особової справи копій постанов про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності слідує, що він вчинив такі правопорушення: порушення правил користування ременями безпеки, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (особова справа а.с.24, 32, 54, 56).
Самі же по собі факти вчинення вказаних правопорушень, без наведення відповідних обгрунтувань та підтвердження іншими належними та допустимими доказами, в тому числі й таких, що характеризують особу, не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення та не можуть бути підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
При цьому суд вважає, що особа засудженого та порушення ним обов'язків, не досягають того рівня небезпеки, що вимагає направлення його до відбування покарання у виді реального позбавлення волі.
Враховуючи вказані обставини справи, недоведення обставин, які свідчили про небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, підстави для скасування іспитового строку та направлення засудженого в місця позбавлення волі відсутні, тому суд приходить до висновку, що подання органу пробації задоволенню не підлягає.
На підставіст.78 КК України та керуючись ст. 539 КПК України, суд
У задоволенні подання провідного інспектора Полтавського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1