Справа № 120/15904/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
14 листопада 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернулась із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від №023830023372 від 11.09.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.09.2023 шляхом урахування до пільгового стажу період роботи з 01.11.2005 по 24.04.2014 на посаді просочувальника електротехнічних виробів у Приватному підприємстві "Виробниче об'єднання "Елна-Сервіс.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 позов задоволено частково.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації за належне ведення документації, оформлення та зміст наказів про проведення атестації покладається саме на керівника підприємства. Проте, жодні причини, з яких атестація не була проведена, або не закінчена або ж коли існують певні розбіжності в оформленні наказів про проведення такої атестації не є підставою для відмови в зарахуванні відповідного стажу працівникові, оскільки особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або Списку №2, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на проведення такої атестації або ж належне введення та оформлення документації.
Отже, проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсій за віком на пільгових умовах.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема, щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи, відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов'язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах (зарахування стажу роботи до пільгового).
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом письмового відзиву не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
04.09.2023 ОСОБА_1 у віці 55 років звернулась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У подальшому, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації вказана заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області.
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № №023830023372 від 11.09.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, за даним рішенням відповідач 1 підтвердив загальний страховий стаж ОСОБА_1 - 34 роки 11 місяців 12 днів, пільговий стаж за Списком №2 відповідач 1 визначив як 3 роки 04 місяці з необхідних на його думку 10 років.
Зокрема, в цьому рішенні зазначено, що до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до уточнюючої довідки від 15.06.2023 №25 не зараховано період роботи з 01.11.2005 по 21.10.2010, оскільки назва професії “просочувальник електричних виробів» в наказі про результати атестації робочих місць від 25.10.2005 № 11-Ф не відповідає назві професії “просочувальник електротехнічних виробів» в додатку до наказу № 11-Ф від 25.10.2005 про Список робітників за професіями та посадами, які підлягають пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2.
Вважаючи, що орган Пенсійного фонду безпідставно дійшов висновку про не зарахування вказаного вище періоду її трудової діяльності до пільгового стажу та, у зв'язку з цим, протиправно відмовив їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту порушених, на її думку, прав та інтересів.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, а переглядає рішення суду першої інстанції в тільки частині задоволення позову.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058-ІV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Отже, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій було доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.
Частиною 1 ст. 114 Закону № 1058-IV зазначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Аналогічна норма закріплена в п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (04.09.2023) досягнула віку понад 55 років та її страховий стаж становить 34 роки 11 місяців 12 днів. При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, пільговий стаж позивача необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 становить 3 роки 4 місяці. Періоди її трудової діяльності з 01.11.2005 по 21.10.2010 не зараховані до пільгового стажу, у зв'язку з тим, що в уточнюючій довідці від 15.06.2023 №25, назва професії “просочувальник електричних виробів» в наказі про результати атестації робочих місць від 25.10.2005 № 11-Ф не відповідає назві професії “просочувальник електротехнічних виробів» в додатку до наказу № 11-Ф від 25.10.2005 про Список робітників за професіями та посадами, які підлягають пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2.
Однак, такі дії відповідача є протиправними з огляду на таке.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17, від 12.09.2022 по справі №569/16691/16-а, від 01.01.2022 по справі № 620/1178/19 та інших.
Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 24.09.1985:
01.11.2005 позивач переведена на посаду просочувальника електротехнічних виробів приватного підприємства “Виробниче об'єднання “Елна -Сервіс» згідно з наказом №136-к від 28.10.2005 (запис №7);
24.04.2014 позивач звільнена за власним бажанням за наказом №23-к від 28.10.2014 (запис №8).
Такі записи в трудовій книжці містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази), засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Разом з тим, позивачем була надана уточнююча довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №25 від 15.06.2023, яка видана приватним підприємством “Виробниче об'єднання “Елна -Сервіс».
У даній довідці міститься інформація про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в приватному підприємстві “Виробниче об'єднання “Елна-Сервіс» та за період з 01.11.2005 по 24.04.2014 працювала за професією, посадою - просочувальник електротехнічних виробів, що передбачена Списком 2 розділу 15 підрозділу а код КП8252 затвердженого постановою КМ України від 16.01.2003 № 36 та виконувала роботи “просочувальник електротехнічних виробів, зайняті просочуванням сполуками, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки».
Окремо в уточнюючій довідці зазначено про проведення атестації робочих місць на підприємстві з посиланням на висновки Державної експертизи умов праці №09-02-374 від 01.11.2005, №09-05-427 від 23.12.2010, №04-01-307 від 20.08.2012 та відповідні накази №11-Ф від 25.10.2005, №5-ф від 22.10.2010, №8-ф від 01.08.2012.
Отже, довідка №25 від 15.06.2023 містить всю необхідну інформацію, що визначена пунктом 20 Порядку № 637, а саме: у ній зазначено періоди роботи позивача, що зараховуються до спеціального стажу, посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, найменування списків, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Стосовно тверджень відповідача проте, що назва професії “просочувальник електричних виробів» в наказі про результати атестації робочих місць від 25.10.2005 № 11-Ф не відповідає назві професії “просочувальник електротехнічних виробів» в додатку до наказу № 11-Ф від 25.10.2005 про Список робітників за професіями та посадами, які підлягають пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2, слід зазначити таке.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.06.2001 працювала в приватному підприємстві “Виробниче об'єднання “Елна -Сервіс».
Наказом від 08.08.2005 №7-Ф “ Про Проведення атестацій робочих місць, за умовами праці для визначення права робітників на пільгове забезпечення по Спискам №1, №2, додаткові відпустки та компенсації за шкідливі умови праці» створено атестаційну комісію, для проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Наказом від 25.10.2005 №11-Ф “Про результати атестації робочих місць, за умовами паці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1, №2 додаткові відпустки та компенсації за шкідливі умови праці» підтверджено належність до Списку №2 професій, зокрема просочувальники електричних виробів зайняті просочуванням сполуками, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу безпеки (герметизаторники).
В пункті 6 додатку до наказу № 11-Ф від 25.10.2025 про Список робітників за професіями та посадами, які підлягають пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2, вказано професію “Герметизаторники», а також зазначено список осіб, які працювали за такою професією, серед яких була і ОСОБА_1 (пункт 5).
Таким чином, станом на проведення атестації робочих місць у 2005 році ОСОБА_1 виконувала роботу герметизаторника.
Водночас атестація робочих місць відбулась 25.10.2005, втім як вбачається із трудової книжки позивача, а також із наданої уточнюючої довідки від 15.06.2023 №25, Штойко ТС. була переведена на посаду просочувальник електротехнічних виробів 01.11.2005, тобто вже після проведення атестації у 2005 році.
При цьому наступна атестація робочих місць відбулась у 2010 році, де в наказі №5-ф від 22.10.2010 та в додатку до такого наказу вбачається, що позивач працювала на посаді просочувальник електротехнічних виробів та вказана професія посада підлягає пільговому пенсійному забезпеченню по Списку № 2.
Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, що спірним є саме період роботи позивача на посаді просочувальник електротехнічних виробів з 01.11.2005 по 21.10.2010.
Разом з тим, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації за належне ведення документації, оформлення та зміст наказів про проведення атестації покладається саме на керівника підприємства. Проте, жодні причини, з яких атестація не була проведена, або не закінчена або ж коли існують певні розбіжності в оформленні наказів про проведення такої атестації не є підставою для відмови в зарахуванні відповідного стажу працівникові, оскільки особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або Списку №2, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на проведення такої атестації або ж належне введення та оформлення документації.
Отже, проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Наведене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пільговий період трудової діяльності позивача підтверджений належним чином (позивач працювала повний робочий день на посаді що передбачені Списком 2 розділу 15 підрозділу, затвердженого постановою КМ України від 16.01.2003 № 36, а тому не зарахування ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.11.2005 по 21.10.2010 згідно довідки від 15.06.2023 №25 до пільгового стажу є протиправним, а оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №023830023372 від 11.09.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
VІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.