Постанова від 18.11.2024 по справі 560/2945/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2945/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

18 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28 лютого 2023 року №221150002137 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобв'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 27 серпня 2023 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи в СТОВ «Світанок» з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 01.10.2005, в ТОВ АФ «Дністрянка» з 01.10.2005 по 06.12.2006, з 19.04.2007 по 12.11.2007, з 01.03.2008 по 13.10.2008.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 21.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №221150002137 від 28.02.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 21.02.2023 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 30 років, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV.

В розрахунок тривалості страхового стажу враховані наступні періоди:

- з 01.09.1980 по 01.03.1982 - навчання в Кам'янець-Подільському училищі №5;

- з 25.04.1982 по 11.05.1984 - період проходження військової служби;

- з 18.09.1984 по 28.01.1993 - робота в колгоспі «Світанок»;

- з 29.01.1993 по 31.03.2000 - робота в КСП «Світанок»;

- з 01.04.2000 по 31.12.2003 - робота в СТОВ «Світанок»;

- з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.10.2005 по 31.12.2005, 01.02.2006 по 30.11.2006, 01.01.2007 по 25.01.2007, з 19.04.2007 по 31.10.2007 та 01.03.2008 по 30.09.2008 - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (відповідно до сплати страхових внесків);

- з 26.01.2007 по 18.04.2007, з 04.12.2007 по 29.02.2008 та з 27.10.2008 по 26.01.2009 - отримання допомоги по безробіттю;

- з 04.06.2009 по 31.01.2013 - отримання допомоги по догляду за пристарілим.

В розрахунок страхового стажу позивачу не зараховано періоди роботи з 01.01.2005 по 30.09.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006, з 01.12.2006 по 06.12.2006, з 01.11.2007 по 12.11.2007 та з 01.10.2008 по 13.10.2008, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату і сплачені страхові внески в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5704-5079/С-03/8-2200/23 від 16.05.2023 позивача повідомлено про відсутність необхідного стажу роботи 30 років, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV.

Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 28 років 7 місяців 18 днів.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до записів трудової книжки позивача, останній працював в СТОВ «Світанок» з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 01.10.2005, в ТОВ АФ «Дністрянка» з 01.10.2005 по 06.12.2006, з 19.04.2007 по 12.11.2007, з 01.03.2008 по 13.10.2008.

Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком послугувала відсутність необхідного страхового стажу 30 років, оскільки за вказані періоди відсутня інформація про нараховану заробітну плату і сплачені страхові внески в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.

Слід зазначити, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.

Тобто, відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування спірних періодів роботи позивача.

Як видно із оскаржуваного рішення пенсійного органу, позивачу не зараховано до його страхового стажу періоди роботи з 01.01.2005 по 30.09.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006, з 01.12.2006 по 06.12.2006, з 01.11.2007 по 12.11.2007 та з 01.10.2008 по 13.10.2008.

Водночас, за доданими документами, встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано значно більші періоди роботи, а саме: 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 01.10.2005, з 01.10.2005 по 06.12.2006, з 19.04.2007 по 12.11.2007 та з 01.03.2008 по 13.10.2008.

Щодо наданої відповідачем інформації стосовно того, що пенсійним органом було самостійно зараховано позивачу період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, то вона є безпідставною, оскільки будь - яких належних та допустимих доказів цього надано не було.

Разом з тим із розрахунку страхового стажу позивача, видно, що за вказаний період позивачу зараховано до страхового стажу лише 2 місяці та 15 днів, що не відповідає дійсності.

Беручи до уваги зазначене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачу до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком, періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 01.10.2005, з 01.10.2005 по 06.12.2006, з 19.04.2007 по 12.11.2007, 01.03.2008 по 13.10.2008.

Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком, досягнувши 60 років за наявності страхового стажу понад 30 років, він має право на вказану пенсію з починаючи з 27 серпня 2023 року (з дати, зазначеної позивачем у заяві про уточнення позовних вимог).

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.02.2023 №221150002137, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.

Попередній документ
123133216
Наступний документ
123133218
Інформація про рішення:
№ рішення: 123133217
№ справи: 560/2945/24
Дата рішення: 18.11.2024
Дата публікації: 21.11.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.11.2024)
Дата надходження: 29.02.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії