Справа № 120/1797/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
18 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни про закінчення виконавчого провадження від 02.12.2022 у виконавчому провадженні № 68744993 з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 70777/12 від 13.01.2022. Зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини № 70777/12 від 13.01.2022 стосовно виплати на користь уповноваженої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) справедливої сатисфакції та пені за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач мав перевірити чи повністю виконана резолютивна частина рішення Європейського суду з прав людини, що зроблено не було. Кошти на виконання рішення суду, особі були перераховані 04.10.2022 року у розмірі 30784,70 грн, що відповідно до курсу Національного банку України на день перерахунку не становило 1000 євро. Крім того кошти були перераховані з порушенням трьохмісячного строку визначеного Європейським судом. В зв'язку з чим позивачеві мав бути нарахований простий відсоток (simpl interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку , що діяла у період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти, відповідно до пункту (b) резолютивної частини рішення ЄСПЛ за несвоєчасне виконання останнього.
28.08.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у якій позивач посилаючись на ст. 383 КАС України просить:
- прийняти ухвалу відповідно до якої визнати протиправною "Вимогу" № 38662946/22 від 27.07.2023 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Рекашової Алли Миколаївни та визнати порушення відповідачем статті 129 Конституції України, статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статей 14, 370 КАС України під час виконання резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №120/1797/23;
- за результатами розгляду цієї заяви прийняти окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 за неодноразове порушення своїх професійних обов'язків;
- за результатами розгляду цієї заяви прийняти окрему ухвалу з метою забезпечення виконання вказівок в окремій ухвалі, встановивши термін необхідний для їх виконання: зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України прийняти заходи щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 120/1797/23 щодо виплати на користь його уповноваженої особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) всієї суми сатисфакції в якості доплати: 4 577,21 грн. так і всієї суми пені за несвоєчасне (починаючи з 13.04.2022) виконання рішення ЄСПЛ № 70777/12 від 13.01.2022, у розмірі граничної позичкової ставки Європейського Центрального Банку, яка діяла в період невиплати до якої має бути додано три процентні пункти та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись. Ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.
Обґрунтовуючи заяву позивач зіслався на те, що відповідачем не виконано резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №120/1797/23 в частині зобов'язання відповідача вжити заходів щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення ЄСПЛ 70777/12 від 13.01.2022 р. щодо виплати на користь його уповноваженої особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема пені за несвоєчасне виконання рішення ЄСПЛ у розмірі граничної позичкової ставки Європейського Центрального Банку, яка діяла в період невиплати якої має бути додано три процентні пункти.
Крім того, позивач звертав увагу, що 05.08.2023 на розрахунковий рахунок його уповноваженої особи ОСОБА_2 надійшли кошти у сумі 4898,09 грн, що на 24,61 грн. менше зазначеної суми у "Вимогах" відповідача від 27.07.2023.
Водночас, позивач вважав, що йому в якості доплати не було виплачено 4577, 21 грн, а тому рішення суду від 28.03.2023 досі залишається невиконаним, що зумовлює необхідність вжиття заходів судового контролю за його виконанням.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 27.06.2024 заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем-суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі № 120/1797/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 120/1797/23 з підстав, наведених у мотивувальній частині ухвали суду.
Направив окрему ухвалу до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У задоволенні решти вимог заяви позивача про визнання дій протиправними, поданої в порядку статті 383 КАС України - відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 18.07.2022 №8574 довіреній особі стягувача ОСОБА_2 перераховано кошти в розмірі 30784,70 (еквівалент 1000 евро).
Відповідно до інформації з офіційного сайту Національного банку України, курс гривні до евро на 04.10.2022 складав 35,7074 за 100 евро. Отже, 1000 евро * 35,7074 = 35 707,40 грн; 35 707,40 грн - 30 784,70 = 4922,70 грн.
Таким чином, курсова різниця, яку необхідно доплатити за рішенням суду, склала 4922,70 грн.
З метою виплати зазначеної суми державним виконавцем 27.07.2023 направлена відповідна Вимога №38662946/22 Бухгалтерській службі Міністерства юстиції України та зазначені кошти перераховані відповідачу згідно із платіжною інструкцією №207 від 04.08.2023, а також сплачена пеня у розмірі 852,49 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 258 від 22.08.2023, що свідчить про необґрунтованість заяви ОСОБА_1
Особливо звертає увагу, що зазначена вище платіжна інструкція направлялась до суду першої інстанції, що підтверджено і самою мотивувальною частиною ухвали суду, а саме: «09.09.2023 представником відповідача до суду подано клопотання про долучення вимоги державного виконавця №68744993/22 від 14.08.2023 та платіжну інструкцію №258 від 22.08.2023». Водночас, судом не враховано докази подані Департаментом, та не надано правове обґрунтування щодо сплаченої пені у розмірі 852,49 грн.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо заяви позивача в порядку статті 383 КАС України, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Тобто, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII від 2 червня 2016 року примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.
Поряд з цим, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.
Отже, аналізуючи застосовані норми, суд зазначає, що судове рішення яке набрало законної сили може бути виконано відповідачем добровільно, а у випадку невиконання такого обов'язку примусово.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, підставою для початку процедури примусового виконання рішення суду після набрання рішенням законної сили стягувач подає заяву про примусове виконання рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням суду від 28.03.2023 зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо виконання в повному обсязі резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини № 70777/12 від 13.01.2022 стосовно виплати на користь уповноваженої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) справедливої сатисфакції та пені за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини, яке виконується у цій справі, зазначено про обов'язок сплатити пеню у зв'язку з невиконанням рішень національних судів протягом тримісячного строку з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом постанові від 04 жовтня 2018 року у справі №809/1416/16.
Зважаючи на те, що виплата заборгованості за рішенням національного суду здійснена з порушенням строків, встановлених у рішенні Європейського суду з прав людини, Уряд зобов'язаний сплатити позивачу пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
З матеріалів справи встановлено, що 18.07.2022 державним виконавцем сформовано розпорядження № 68744993/22 про необхідність перерахувати 30784,70 грн. на користь ОСОБА_2 (довірена особа стягувача згідно з довіреністю від 09.06.2022 б/н, посвідченою начальником ДУ "Вінницька установа виконання покарань № 1" А. Дудоладовим) на IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код за ЄДРПОУ 2081401363, згідно з рішенням № 70777/12, виданим 13.01.2022 Європейським судом з прав людини.
18.07.2022 сформовано платіжне доручення № 8574 Міністерства юстиції України на суму 30784,70 грн; призначення платежу: стягнення за рішенням Європейського суду №70777/12 від 13.01.2022; Держава; № 68744993/22; справедлива сатисфакція. Отримувач: ОСОБА_2 . Банк отримувача: АТ КБ "ПриватБанк", рахунок №433052990000026207679449359.
Зазначене платіжне доручення оплачено Державною казначейської службою України 04.10.2022.
Відповідно до інформації з офіційного сайту Національного банку України, курс гривні до евро на 04.10.2022 складав 35,7074 за 100 евро. Отже, 1000 евро * 35,7074 = 35707,40 грн, саме така сума коштів мала бути виплачена заявнику.
Таким чином, враховуючи курсову різницю, позивачеві 04.10.2022 року було виплачено 862,13782 євро.
Оскільки рішенням ЄСПЛ зобов'язано державу-відповідача сплатити ОСОБА_1 кошти у розмірі 1000 євро то заборгованість держави перед стягувачем склала 137,8622 євро (відповідно до курсу НБУ на дату виплати - 4922,7 грн).
З метою виплати зазначеної суми державним виконавцем 27.07.2023 направлена відповідна Вимога №38662946/22 Бухгалтерській службі Міністерства юстиції України.
Кошти у розмірі 4898,09 грн. перераховані відповідачу 05.08.2023 року, про що свідчить виписка з банківської картки.
Відповідно до офіційного сайту НБУ курс гривні до євро 05.08.2023 року складав 39,9914. Таким чином враховуючи курсову різницю позивачеві було виплачено 122,47858 євро.
Тобто, виплата різниці конвертації валюти присудженої позивачу суми здійснено не по курсу гривні до євро станом на день здійснення платежу 05.08.2023, а станом на проведений розрахунок - 04.10.2022.
Отже, ОСОБА_1 недоплачені кошти на виконання рішення ЄСПЛ у розмірі 15,38362 євро.
Наведене свідчить про неналежне виконання відповідачем ухваленого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.