Справа № 240/17629/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
18 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення коштів,
позивач звернулась до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просила:
- стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 9837,24 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що у період з 24.10.2018 по 14.07.2022 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Житомирською обласною державною адміністрацію на посаді головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату Житомирської обласної державної адміністрації.
Наказом від 27.05.2022 №32-в «Про надання відпустки Петрушевській Юлії» у порядку, передбаченому статтею 57 Закону України «Про державну службу», позивачу надано 14 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки з 31.05.2022 по 13.06.2022 з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
14.07.2022 позивач звільнена з посади головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату облдержадміністрації за угодою сторін згідно з наказом від 14.07.2022 №104-к «Про звільнення Петрушевської Юлії».
Позивач вказує, що остаточний розрахунок при звільненні з нею не проведений та відповідач в день звільнення письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні, також заначила, що їй неправильно нараховано заробітну плату для оплати часу відпусток.
Крім того, позивач казала, що у період з квітня по травень 2022 року вона перебувала на простої відповідно до наказу, що знаходиться у відповідача, що також, підтверджується виплатами позивачу у квітні - травні 2022 року (дві третини тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) відповідно до постанови КМУ від 07.03.2022 №221) згідно з даними виписки АТ КБ «Приватбанк» від 12.08.2022. Тому обчислення проводиться за період з квітня 2021 року по березень 2022 року. Отже згідно наведено в тексті позову розрахунку, на думку позивача, оплата за 14 днів відпустки на підставі наказу від 27.05.2022 №32-в «Про надання відпустки Петрушевській Юлії» становить: 14 х 362,64 (грн./день) = 5076,96 грн. (з відрахуванням ПДФО та ВЗ).
Як зазначає позивач, останні два місяці роботи позивача це лютий - березень 2022 року, а відтак, кількість робочих днів в лютому 2022 року - 20 днів (заробітна плата 9284,07 грн., а в березні 2022 року - 22 дні (заробітна плата 5330,71 грн).
Так, середньоденна заробітна плата становить (9284,07 грн. - 5330,71 грн.)/ 42 робочі дні = 347,97 грн. Середньомісячне число робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації: 22 (робочі дні у березні) + 21 (робочі дні у квітні) = 43:2 = 21,5.
На думку позивача, розмір грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати становить: 347,97 грн. х 21,5 = 7481,35 грн.
Розрахунок різниці між належною та виплаченою по факту заробітною платою позивачу на підставі наказу від 27.05.2022 №32-в «Про надання відпустки Петрушевській Юлії»: у червні 2022 року відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату у сумі 12558,31 грн. Натомість згідно з випискою AT КБ «Приватбанк» від 12.08.2022 за 2022 рік позивач отримала 5114,40 грн. заробітної плати, що на 7443,91 грн. менше, ніж підлягало виплаті у червні 2022 року. ((5076,96 грн. (відпускні) + 7481,35 грн. (грошова допомога)) - 5114,40 грн. (отримані кошти у червні) = 7443,91 грн).
Стосовно грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, то позивач вказала наступне.
Середньоденна заробітна плата - 362,64 грн./день х 25 (число календарних днів відпустки) = 9066,00 грн.
Згідно з випискою АТ КБ «Приватбанк» від 12.08.2022 за 2022 рік позивач при звільненні отримала 6672,67 грн.
На думку позивача, відповідач при звільненні не провів розрахунок у сумі 2393,33 грн. за невикористані позивачем дні щорічної відпустки.
Позивач вважає, що відповідач в день звільнення не виплатив позивачу всіх сум, що належали їй в день звільнення, а відтак відповідач порушив приписи ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України.
За таких обставин, вважає, що з відповідача підлягає стягненню у судовому порядку 9837,24 грн. (7443,91 грн. + 2393,33 грн).
У зв'язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне
Відповідно до п.2 розділу II Порядку обчислення заробітної плати затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані дні відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
До розрахунку взята нарахована заробітна плата (податки не віднімаються): травень 2021 року - 10371,76 грн.; червень 2021 року - 11946,99 грн.; липень 2021 року - 12094,76 грн.; серпень 2021 року - 12320,14 грн.; вересень 2021 року - 11829,61 грн.; жовтень 2021 року - 12534,07 грн.; листопад 2021 року - 23869,89 грн. - 12463,96 грн. (матеріальна допомога на вирішення соціально побутових потреб) = 11405,93 грн.; грудень 2021 року - 25119,30 грн. - 12261,95 грн. (грошова допомога на оздоровлення) = 12857,35 грн.; січень 2022 року - 11190,39 грн.; лютий 2022 року - 11533,01 грн.; березень 2022 року -6622,00 грн. - 5417,99 грн. (відмінусовано відповідно до корегуючого табеля); квітень 2022 року - простій (заробітна плата нарахована в розмірі 2/3 посадових окладів).
Загальна сума, що береться до розрахунку 119288,01 грн. (відповідно до п.б, розділу 4 Порядку №100 одноразові виплати такі як матеріальна допомога до розрахунку середньої заробітної плати не входить).
Кількість днів, що береться до розрахунку 365 днів - 11 (святкових) - 30 (простій) - 1 (відпустка за власний рахунок) = 323 дні.
Відповідно до абзацу шостого розділу II Порядку №100 час протягом якого працівник згідно із законодавством не працював за ним не зберігався заробіток або зберігався частково виключається з розрахункового періоду.
119288,01 грн. : 323 дні = 369,31 грн.
369,31 грн. - середньоденна заробітна плата для розрахунку оплати відпускних.
Кількість днів відпустки за наказом -14 календарних днів.
369,31 грн. х 14 днів = 5170,34 грн.
Після відрахування податків позивачу належить до виплати 4162,15 грн.
Згідно абз. 3 розділу II Порядку №100 грошова допомога обчислюється за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася подія з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо відпустка розпочинається 31.05.2022, то розрахунковий період для грошової допомоги буде березень - квітень 2022 року.
Згідно абзацу шостого розділу II Порядку 10 простій у квітні 2022 року до розрахунку грошової допомоги не входить. У березні згідно коригуючого табеля 4 робочі дні і нарахована заробітна плата за ці дні складає 1204,00 грн.
Розрахунок грошової допомоги має такий вигляд: 1204,00 грн.: 4 х 21,5 (середньоденне число робочих днів на березень - квітень 2022 року) = 6471,50 грн.
Таким чином, сума грошової допомоги складає 6471,50 грн., після відрахування податків, ця сума складає 5209,56 грн.
У червні 2022 року позивачу нараховані наступні виплати: відпускні - 5170,34 грн., грошова допомога - 6471,50 грн. Здійснено - перерахунок за березень 2022 року згідно коригуючого табеля тобто знято 5417,99 грн.
У зв'язку з відпусткою з 31.05.2022 позивачу здійснено нарахування відпускних з 31.05.2022 та сформовано заробітну плату за час простою за 31.05.2022, тобто відмінусовано 175,76 грн.
Відтак, заробітна плата з червень 2022 року становить 6047,75 грн.
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні здійснюється за тим же правилом, що й розрахунок відпускних.
Отже, береться заробітна плата нарахована за попередні 12 календарних місяців, що передують місяцю настання подій.
Якщо наказ про звільнення від 14.07.2022, то розрахунковий період для звільнення буде липень 2022 - червень 2022 року.
Заробітна плата нарахована за цей період складає 10444,81 грн.
Проте, в цю суму не увійшли матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога, час простою, оскільки середній заробіток зберігався частково.
Стосовно кількості днів, що береться для розрахунку то це 298 днів (оскільки відмінусувавши святкові, яких до 24.03.2022 - 6 (з 24.03.2022 набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», де зазначено, що під час дії воєнного стану святкових днів не буде - будуть звичайні робочі дні), далі відмінусували дні за час простою у квітні - 30, та за час простою у травні - 30, та 1 день відпустки без збереження заробітної плати.
Розрахунок-компенсація становить за 25 календарних днів.
102444,81 : 298 = 343,77 грн. - середньоденна заробітна плата.
343,77 х 25 = 8594,25 грн. - компенсація за невикористану відпустку.
Крім того, у липні 2022 року відкориговано заробітну плату за попередні періоди і сума корегування складає 21,90 грн.
Загальна сума нарахованої заробітної плати у липні 2022 року складає 8616,15 грн. (8594,25 грн. + 21,90 грн. = 8616,15 грн).
Відтак, сума виплат, що належала позивачу у липні 2022 року становила 6936,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач у червні - липні 2022 року отримала усі належні їх виплати у повному обсязі (а.с. 27-29).
Сторонами наведені власні розрахунки заробітної плати та суми належних до виплати при звільненні.
Однак, позивач не обґрунтовує наведені нею розрахунки, у свою чергу наведені відповідачем розрахунки обґрунтовані наступним.
Позивач працювала на посаді головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління апарату Житомирської обласної державної адміністрації з 24.10.2018 по 14.07.2022.
24.02.2022 Указом Президента України було введено воєнний стан в Україні.
На виконання Указу Президента України керівництвом Житомирської обласної державної адміністрації було прийнято усне рішення про роботу працівників апарату та структурних підрозділів Житомирської обласної державної адміністрації в дистанційному режимі.
Також, керівником апарату Житомирської обласної державної адміністрації було прийнято рішення достроково виплатити працівникам заробітну плату за березень 2022 року.
Керівникам структурних підрозділів було доручено надати табелі обліку робочого часу за березень, без урахування того, де знаходяться працівники Житомирської обласної державної адміністрації в Україні чи за її межами.
На підставі цих дій позивачу 07.03.2022 була виплачена заробітна плата у розмірі 5330,17 грн.
12.04.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану».
Пунктом 2 вказаної постанови робота державних службовців та працівників державного органу за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.
20.05.2022 позивач повідомила начальника юридичного управління апарата ОСОБА_2 про те, що з 05.03.2022 вона виїхала з України до Республіки Польща та найближчим часом не планує повертатись.
Отримавши відомості, про те, що працівник перебуває за кордоном начальник юридичного управління ОСОБА_3 звернулась із службовою запискою до керівника апарату, у якій виклала обставини, що склались та необхідність здійснити корегування табелю робочого часу за березень 2022 року (а.с.35).
На підставі резолюції керівника апарату було здійснено коригування табелю робочого часу за березень 2022 року (а.с.36).
Враховуючи виплачені позивачу у березні кошти та дані табелю (корегуючого) за березень 2022 року було здійснено нарахування заробітної плати за червень у сумі 6353,29 грн.
Наказом керівника апарату Житомирської обласної військової адміністрації від 14.07.2022 №104-К ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу претензійно - позовної роботи юридичного управління апарату облдержадміністрації з 14.07.2022 за угодою сторін (а.с.38).
Крім того, наказано відділу фінансово-господарської забезпечення апарату Житомирської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 25 календарних днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки.
У день звільнення позивачу виготовлено довідку про нараховану заробітну плату за лютий - липень 2022 року (а.с.37).
При звільненні позивачу належало до виплати 6936,00 грн.
У цей же день платіжні документи були направлені до Державної казначейської служби у Житомирській області, що підтверджується копією платіжного доручення №94 від 14.07.2022 (а.с.39).
Враховуючи викладене, відсутні підстави стверджувати про те, що позивачу були невірно нараховані та виплачені суми коштів при звільненні.
Крім того, позивачем не заявлялось клопотання про проведення судово-економічної чи судово-бухгалтерської експертизи, а відтак суд вважає недоведеними обставини щодо невірного розрахунку заробітної плати відповідачем при звільненні позивача.
Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
У день звільнення позивача платіжні документи були направлені до Державної казначейської служби у Житомирській області, що підтверджується копією платіжного доручення №94 від 14.07.2022 (а.с.39).
Фактичне зарахування на банківську картку позивача відбулось 19.07.2022 - 6672,67 грн., 25.07.2022 - 263,33 грн.
Відтак, відсутні підстави вважати, що розрахунок був проведений із затримкою.
За змістом частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Положеннями статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.02.2012 №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За загальним правилом при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Нормами статті 117 Кодексу законів про працю України та рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні може бути стягнутий з роботодавця лише за наявності вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що вини Житомирської обласної державної адміністрації у затримці виплати коштів позивачу немає, оскільки усі дії передбачені процедурами виплати заробітної плати у державних органах Житомирською обласною державною адміністрацією вжито у день звільнення, а затримка сталася з вини Державної казначейської служби у Житомирській області, яка здійснювала фінансування, у тому числі захищених статей бюджету установи, із затримками через введення в Україні воєнного стану.
Згідно положень частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Отже, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми виплачуються після пред'явлення вимоги про розрахунок.
Житомирська обласна державна адміністрація звернулась до Державної прикордонної служби із запитом, щодо перетину кордону України позивачем (вих. №1730/2-22/40 від 18.08.2022 (а.с.40).
Листом від 01.09.2022 Державна прикордонна служба України відмовила надати зазначену інформацію (а.с.41-43).
Як встановлено судом з пояснень відповідача, які не заперечуються позивачем, з 05.03.2022 позивач виїхала з України до Республіки Польща та не планувала повертатись, а отже не працювала з 05.03.2022 і до дня звільнення включно.
Матеріали справи не містять доказів пред'явлення позивачем вимоги про розрахунок.
Проте, не зважаючи на відсутність вимоги про проведення розрахунку, Житомирською обласною державною адміністрацією без зволікань, не чекаючи надходження від позивача вимоги про розрахунок, вжито усіх необхідних заходів з метою проведення з позивачем розрахунку при звільненні у день звільнення, доказом чого є копія платіжного доручення №94 від 14.07.2022, яка подана до Державної казначейської служби у Житомирській області (а.с.39).
Відтак, Житомирська обласна державна адміністрація у повному обсязі виплатила нараховану заробітну плату та інші належні позивачу суми при звільненні з дотриманням положень статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.