Справа № 752/15453/23 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/909/2024 Доповідач: ОСОБА_2
30 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року відносно ОСОБА_8 ,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, неофіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000 грн.; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вироку Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та 100 годин громадських робіт (невідбуте покарання 7200 грн.);
06.02.2023 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання після закінчення іспитового строку, встановленого вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2022 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, із звільненням його від відбування з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на строк 1 рік,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2022 року в частині невідбутого покарання у виді штрафу в розмірі 7200 (сім тисяч двісті) гривень, постановлено виконувати самостійно.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває.
27.01.2023 року близько 22 год. 55 хв. ОСОБА_8 зайшов до приміщення АЗС «Окко» (ТОВ «Вілстоун»), що за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 98, створюючи вигляд добросовісного набувача товарів, який здійснить оплату, достовірно знаючи про введення та дію на території України воєнного стану, умисно, повторно, протиправно, таємно, перебуваючи в торгівельному залі АЗС «Окко», підійшов до полиць з товарами та почав ховати до кишень куртки, в яку був одягнений, пиво «Коренбург 1664 Бланк 0,33 ж/б» у кількості 1 одиниці вартість якого без урахування ПДВ становить 17 грн. 45 коп., та пиво «Heineken 0,5 ж/б» у кількості 1 одиниці вартість якого без ПДВ становить 33 грн. 00 коп. В подальшому, ОСОБА_8 підійшов до стенду з полицями, де розташовані солодощі, звідки взяв шоколадні цукерки «Red Velvet 200г» в кількості 1 одиниці вартість яких без урахування ПДВ складає 582 грн. 00 коп. та присівши за вказаний стенд заховав упаковку цукерок під кофту, в яку він був одягнений.
В подальшому, ОСОБА_8 підійшов до каси та під виглядом добросовісного набувача товарів, здійснив оплату за шоколадний батончик, який взяв з полиці, що розташована поблизу каси, та тримаючи при собі вказаний вище неоплачений товар, покинув приміщення АЗС «Окко», розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ТОВ «Вілстоун» матеріальної шкоди на суму 632 грн. 45 коп. без урахування ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Прокурор у кримінальному провадженні, не погоджуючись із вироком суду подала апеляційну скаргу, в якій просить, дослідивши дані про особу обвинуваченого, скасувати вирок суду в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 22.06.2022 року у виді штрафу в розмірі 7 200 грн. та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а покарання у виді штрафу виконувати самостійно. В решті вирок суду залишити без змін.
Заступник керівника Київської міської прокуратури подав зміни до апеляційної скарги прокурора - процесуального керівника, в яких просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26.09.2023 відносно ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України - скасувати. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Зазначає, кримінальна відповідальність за крадіжку з урахуванням змін, внесених Законом №3886-ІХ, настає за вчинення крадіжки в 2023 році на суму 2684 грн. Враховуючи те, що ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні крадіжки на суму 582 грн., кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями частини 1 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Як вбачається з матеріалів справи, інкримінованим ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням за ч. 4 ст. 185 КК України завдано ТОВ «ВІЛСТОУН» матеріальної шкоди на суму 632 грн. 45 коп. без урахування ПДВ.
Зважаючи, що ОСОБА_8 вчинив крадіжку в 2023 році, тому слід керуватись ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2023 року становить 2684 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1342 грн. на 2023 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ст. 51 ч.2 КУпАП) становить 2684 грн.
Тобто, з 09.08.2024 сума викраденого майна, яка не перевищує 2х неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою та особа повинна нести відповідальність за відповідною частиною ст. 51 КУпАП.
Таким чином, з огляду на зміст положення Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України , розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив у 2023 році 2684 грн.
Відповідно матеріалів справи, діями ОСОБА_8 у 2023 році було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ТОВ «ВІЛСТОУН» на суму 632 грн. 45 коп.
Таким чином, вартість викраденого ОСОБА_8 становила 632 грн. 45 коп., тобто, була меншою за розміром, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положення Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст. 284 цього Кодексу.
З огляду на наведене , колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Відповідно до вимог ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Оскільки встановлені обставини, передбачені п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, то обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 , підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року - скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речовий доказ:
оптичний диск з відеозаписом, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12023100010000409, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4