справа № 363/3965/15-ц
головуючий у суді І інстанції Рудюк О.Д.
провадження № 22-ц/824/10529/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
13 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2024 року
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про поворот виконання рішення суду
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії, -
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року та рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року у цивільній справі №363/3965/15 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом повернення стягнутих на підставі виконавчого листа №363/3965/15 виданого 30.07.2020 року, грошових сум.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошову суму 24 489 364,40 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа №363/3965/15, виданого 30.07.2020 року, на підставі постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року та рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року у цивільній справі №363/3965/15 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії.
Під час розгляду заяви про поворот виконання рішення суду, ОСОБА_1 подав до суду заяву про зарахування зустрічних вимог в якій просив, у часткове погашення вимог банку за судовою справою №363/3965/15-ц у розмірі 24 489 364,40 грн, зарахувати у порядку добровільного виконання суми присуджені за судовою справою №757/27686/22-ц, зменшивши борг на суму 11 974 411,45 (24 489 364,40 - 11 974 411,45 = 12 514 952,94)грн.
Крім того, ОСОБА_1 подав до суду заяву про зустрічне забезпечення повороту виконання в якій просив, здійснити зустрічне забезпечення повороту виконання шляхом зобов'язання АТ КБ «Приватбанк» внести на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області суму у розмірі 26 938 300,84 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 подав до суду заяву про відстрочення повороту виконання за судовим рішення в якій просив відстрочити на один рік поворот виконання судових рішень у судовій справі №363/3965/15-ц.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення заяви про поворот виконання рішення.
Частково задоволено заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поворот виконання рішення суду.
Допущено поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року та рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року у цивільній справі № 363/3965/15 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом повернення стягнутих на підставі виконавчого листа № 363/3965/15, виданого 30.07.2020 року, грошових сум.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошову суму 12 514 952,94 грн, стягнутих на підставі виконавчого листа № 363/3965/15, виданого 30.07.2020 року, на підставі постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року та рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року у цивільній справі № 363/3965/15 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відстрочення виконання повороту виконання за судовим рішенням.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду та у випадку скасування ухвали застосувати зустрічне забезпечення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судового процесі.
Вказує, що постанова Верховного Суду від 23.02.2022 року ухвалена з істотною правовою помилкою та вплинула на права скаржника,
Зазначає, що також безпідставно відмовлено у відстроченні виконання повороту рішення на рік, оскільки заявником надано медичні документи.
Вказує, що між апелянтом та АТ КБ «ПриватБанк» існує низка судових справ, у яких заявник очікує отримати позитивні рішення, та заявив банку про готовність проведення взаємозаліку боргу.
Зазначає, що в рамках судової справи № 757/27686/22-ц з банком за заявою ОСОБА_1 погоджено взаємозалік зустрічних зобов'язань.
Так на думку скаржника, АТ КБ «ПриватБанк» мав подати нову заяву про поворот після вже проведеного взаємозаліку, але ним цього вчинено не було.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо:
а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти;
б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведеної норми закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення.
Конституційний суд України у своєму рішенні №13-рп/2011 від 02.11.2011 року зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Зі змісту ст.444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2019 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договорами банківського вкладу (депозиту) № 177s756063 від 31.01.2005 року, № 177s756064 від 31.01.2005 року, № 177s756065 від 31.01.2005 року, № 177s756066 від 31.01.2005 року, № 177s756067 від 31.01.2005 року, № 177s756068 від 31.01.2005 року, № 177s756069 від 31.01.2005 року суму вкладів у розмірі 4 000 000 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.02.2005 року по 31.07.2005 року у розмірі 396 712, 32 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.08.2005 року по 31.12.2016 року у розмірі 9 141 917,81 грн, три процента річних на суму прострочення виплати вкладу у розмірі 1 457 697,58 грн, інфляційні витрати на суму прострочення виплати вкладу у розмірі 13 981 181,40 грн, 3% пені від сум неповернутих вкладів (згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у сумі 274 257,53 грн, а всього на суму 29 251 766,64 грн.
06.07.2020 року постановою Київського апеляційного суду, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами за договорами банківських вкладів (депозиту) від 31.01.2005 року за №№177s756063, 177s756064, 177s756065, 177s756066, 177s756067, 177s756068, 177s756069, 177s756070, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, пені згідно з ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» змінено.
Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 грн до 882 729,84 грн.
Зменшено розмір 3% річних, які підлягають стягненню з ААТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 1 457 697,58 грн до 520 692,48 грн.
Зменшено розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 13 981 181,40 грн до 4 489 907,28 грн.
Збільшено розмір пені згідно з ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка підлягає стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , з 274 257,53 грн до 23 988 004,40 грн.
У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 грн до 33 881 334,00 грн. В решті рішення залишено без змін.
03.08.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амброським А.В. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2, про примусове виконання виконавчого листа №363/3965/15-ц виданого 30.07.2020 року Вишгородським районним судом Київської області, щодо стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 37 269 663,36 грн.
06.08.2020 року державною виконавчою службою на виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 30.07.2020 року, виданого на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року у цивільній справі №363/3965/15-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , Національний Банк України про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії, з рахунку «Приватбанку» № НОМЕР_1 списано суму у розмірі 37 269 663,36 (33 881 334 + 3 388 133,40 + 195,96) грн. (платіжне доручення №6270 7214 від 03.08.2020 року).
25.08.2020 року ухвалою Київського апеляційного суду, виправлено описку в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року.
У 97 абзаці мотивувальної частини постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року у формулі проведення розрахунку відсотків за ставкою «на вимогу» добавлено після визначення «1» математичний символ % та правильно читати (4 000 000 х 1% х 4178 : 365) замість (4 000 000 х 1 х 4178 : 365). Виправлено арифметичну помилку в мотивувальній та резолютивній частинах постанови. Викладено 97 та 98 абзаци мотивувальної частини постанови суду в наступній редакції: Нараховані відсотки за ставкою «На вимогу» за період з 25.07.2005 року по 31.12.2016 року складають 457 863,01 грн (4 000 000 х 1% х 4178 : 365). За таких підстав, загальна сума процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року складає 839 232,85 (381 369,84 + 457 863,01) грн.
Викладено 3 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року суду в наступній редакції: Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 грн до 839 232,85 грн.
Викладено 7 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року суду в наступній редакції: У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 грн до 33 837 837 грн. Тобто, загальний розмір стягнення зменшено на 43 497 грн.
23.02.2022 року постановою Верховного Суду, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року в частині зменшення розміру стягнених процентів за користування грошовими коштами та розміру загальної суми стягнення змінено, зменшено розмір стягнених процентів до 381 369,84 грн та розмір загальної суми стягнення до 9 391 969,60 грн. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судового збору змінено, зменшено розмір судового збору до 6 090,00 грн. В іншій оскарженій частині постанову Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 15 397,96 грн. судових витрат на сплату судового збору. Повернуто АТ КБ «ПриватБанк» з Державного бюджету України 5 100,00 грн судового збору сплаченого при поданні касаційної скарги.
Отже, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання судових рішень сплатив ОСОБА_1 33 881 334,00 грн замість зменшеної Верховним Судом суми 9 391 969,60 грн.
Встановивши, що АТ КБ «ПриватБанк» виконано рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року, які в подальшому змінені постановою Верховного Суду, а також позиції представника АТ КБ «Приватбанк» відповідно до якої, останній не заперечував, щодо зменшення суми стягнення, з урахуванням суми присудженої до стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у справі №757/27686/22-ц, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява про поворот виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 12 514 952,94 (24 489 364,40 - 11 974 411,45 = 12 514 952,94) грн.
Також, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 444 ЦПК України, при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Таким чином, суд першої інстанції з врахуванням положень ст. 444 ЦПК України щодо того, що при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення законодавцем не передбачено зустрічного забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зустрічне забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно до ч.ч.3,4 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, за змістом наведених норм закону, суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Тобто можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду закон пов'язує саме з наявністю обставин, які ускладнюють чи виключають можливість виконання рішення суду.
При цьому виконання судового рішення може бути відстрочене або розстрочене на строк, що не перевищує одного року з дня ухвалення такого рішення.
Заявляючи вимогу про відстрочення виконання рішення суду, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що можливо питання стягнення з нього заборгованості вирішиться у результаті компромісної домовленості між сторонами.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені у заяві ОСОБА_1 обставини не можуть вважатися винятковими та такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, неможливість виконання рішення суду належними доказами не доведена. Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відстрочення розстрочення виконання рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 18 листопада 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська