Справа №367/4996/24 Головуючий в суді І інстанції - Чернова О.В.
Провадження № 33/824/3934/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
12 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника - адвоката Нагорного О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Нагорного О.В. на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 15 липня 2024 року,
Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 15 липня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 19.05.2024 року о 19 год. 43 хв. керував автомобілем марки «BMW 525D», державний номерний знак НОМЕР_1 , в смт. Коцюбинське по вулиці Меблева, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, почервоніння очей, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, ухиляючись від відповіді, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисника Нагорного О.В. указано на незаконність та невмотивованість постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи, не містить жодних відомостей щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Разом з тим, зазначив, що з відеозапису вбачається як стоїть припаркований автомобіль на прибудинковій території, з непрацюючим двигуном, при цьому коли працівник поліції підходить до автомобіля, то ОСОБА_1 знаходиться на задньому пасажирському сидінні, що також підтвердили свідки, які стверджували, що автомобіль тривалий час був припаркований на прибудинковій території, та за кермом ОСОБА_1 цього дня вони не бачили. Також вказав, що відеозапис не містить моменту зупинки, відтак факт керування ОСОБА_1 не доведений, а тому він не може бути об'єктом притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, зазначив про те, що не складався акт огляду водія на стан сп'яніння та не приймалось рішення щодо його відсторонення від керування автомобілем. Також, звернув увагу на те, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено положення ст. 256 КУпАП, п.2.6 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч.11 розділу 2 Інструкції, та ч.4 ст.256 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні ст.251 КУпАП , оскільки не є самостійним та беззаперечним доказом у справі, а обставини, що викладені в ньому повинні бути перевіреними іншими доказами, які б підтверджували вину ОСОБА_1 . За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи, переглянувши в судовому засіданні відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, що долучений до матеріалів справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не є водієм та не керував транспортним засобом, суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме: відеозаписом, який долучений до матеріалів справи з якого вбачається, що ОСОБА_1 в явно нетверезому стані, хитаючись, підходить до автомобіля, сідає за кермо та їде вулицею, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та з яких вбачається, що вона з вікна власної квартири бачила як водій у зеленій футболці сів за кермо автомобіля БМВ н.з. НОМЕР_1 та з друзями поїхали в напрямку будинку № 9 по вул. Меблева, при цьому дрифтували. Вона попросила свого сина повідомити про це працівників поліції, які в той час були неподалік, після чого працівники поліції поїхали шукати вказаний автомобіль. З письмових пояснень ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів справи вбачається, що 19.05.2024р. в смт. Коцюбинське по вул. Меблева у дворі будинку почула, як на великій швидкості у двір вилетів автомобіль БМВ сірого кольору н.з. НОМЕР_1 та ледь не збив її. За кермом авто був чоловік у зеленій футболці, який почав їздити колами по двору, на що люди з вікон почали робити йому зауваження. Пізніше з вікна квартири побачила поліцейських та надала їм вказані пояснення. З урахуванням викладеного суд вважає доведеним належними доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції не приймалось рішення про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на те, що працівниками поліції не було складено акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння суд вважає безпідставним та таким, що суперечить положенням п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого в акті огляду зазначаються результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Оскільки, як зазначалось вище, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано поліцейськими за допомогою нагрудної відеокамери, поліцейські взагалі позбавлялися обов'язку складати акт огляду.
Також не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи апеляційної скарги щодо неналежності як доказу протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_1 . Так, відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.05.2024 р. серії ААД №682490, він містить дату, час, місце його складання, виклад фактичних обставин вчиненого адміністративного правопорушення, зазначення статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності. На підставі, у тому числі, викладених у протоколі фактичних даних, суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 положень ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку. При цьому причини, що стали підставою для відмови від проходження огляду не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія пройти на вимогу поліцейського огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване.Підстав для скасування чи зміни постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 15 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Нагорного О.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 15 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька