Справа № 369/14092/24
№ апеляційного провадження: 33/824/5189/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Лисенко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
05 листопада 2024 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Білокура Віталія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувались для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Білокур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Білокур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 16 жовтня 2024 року, відтак, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року пропущено ОСОБА_1 з поважних причин.
В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови захисник Білокур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаєтьсяна те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що викладений у протоколі про адміністративне правопорушення склад правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, оскільки не вказано нормативно-правовий акт, вимогу якого порушено, що свідчить про не розкриття об'єктивної сторони правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували реалізацію пального саме ОСОБА_1 . При цьому, з наявного в матеріалах справи чеку вбачається, що реалізація пального відбувалась на АЗС Чайка касиром, прізвище та ініціали якого не вказані, що не може підтверджувати реалізацію пального ОСОБА_1 . Також звертає увагу на те, що суб'єктом адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, є суб'єкт господарської діяльності. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання або є директором АЗС Чайка.
В судове засідання ОСОБА_1 , його захисник Білокур В.В. та прокурор не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Захисник Білокур В.В. направив до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, в якому вказав, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Відтак, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що ОСОБА_1 підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження, проте, апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову суду було винесено 16 вересня 2024 року за відсутності ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року. При цьому, як зазначив захисник Білокур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови суду він отримав 16 жовтня 2024 року.
17 жовтня 2024 року захисник Білокур В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду.
Враховуючи викладене, вважаю, що вказанізахисником Білокуром В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року є поважними.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 161-1 КУпАП оптова або роздрібна торгівля пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу проадміністративне правопорушення від 26 липня 2024 року серії ВАБ №973511, 26 липня 2024 року о 14 год. 53 хв. в с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 2-А, ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю паливом, а саме бензином моторним в кількості 4,08 літра на суму 199 грн. 90 коп. без дозвільних документів (відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі паливом), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 161-1 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу було долучено рапорт працівника поліції, копію чека №1126903217 від 26 липня 2024 року, фотографії на яких зафіксовано ОСОБА_1 поруч з працівником поліції на місці продажу пального та обладнання міні-АЗС для здійснення такої діяльності, та CD диск із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 3, 4, 5-6, 7).
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було оголошено зміст протоколу проадміністративне правопорушення серії ВАБ №973511 від 26 липня 2024 року, від підпису та наданні пояснень по суті порушення в якому ОСОБА_1 відмовився. При цьому, з відеозапису вбачається, що жодних зауважень про те, що він не здійснював роздрібну торгівлю паливом без дозвільних документів ОСОБА_1 не висловлював (а.с. 8).
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 та його захисник не спростовували, що саме ОСОБА_1 зафіксований на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції та фотографії доданій до матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів здійснення роздрібної торгівлі пальним саме ОСОБА_1 спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліціїта фотоматеріалами, на яких зафіксовано ОСОБА_1 поруч з обладнанням міні-АЗС для здійснення такої діяльності. Жодних пояснень про те, що саме ОСОБА_1 робив на місці вчинення адміністративного правопорушення, які б могли спростувати його причетність до вчинення даного правопорушення матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161-1 КУпАП, є лише суб'єкт господарювання, не відповідає точному змісту правової норми, яка передбачає відповідальність за порушення порядку торгівлі пальним будь-якою особою, в тому числі й особою без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Білокура В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Клопотання захисника Білокура Віталія Вікторовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Білокура Віталія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська