06 листопада 2024 року
справа № 759/17727/21
провадження № 22-ц/824/6547/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Олійника В.І., Сушко Л.П.
при секретарі: Шереметьєвій М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державної казначейської служби України, Державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року
та представників Державної казначейської служби України - Олешка Олексія Миколайовича, Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року,постановлені під головуванням судді П'ятничук І.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державної казначейської служби України, Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Абакумової Надії Іванівни, третя особа: Філія десятого Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного виконавця Абакумової Надії Іванівни на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 199 875,37 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2998,75 грн та витрати пов'язані з оплатою судової експертизи в розмірі 1812 грн 40 коп.
В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2013 р. по справі № 2608/19237/12 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 75 645 грн 93 коп. На виконання рішення суду Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання до ДВС Святошинського РУЮ та відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
26.08.2013 року в рамках ВП № НОМЕР_3 державним виконавцем Антоновим А.В. у боржника вилучено транспортний засіб автомобіль «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Нива-В.Ш» ОСОБА_3 про що боржнику було вручено копію акту опису й арешт майна.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2608/19237/12 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Кредитпромбанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».
Зазначив, що після ознайомлення з матеріалами ВП № НОМЕР_3 23.10.2020 року, представнику боржника стало відомо, що в матеріалах ВП відсутні відомості про місцезнаходження автомобіля «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , в зв'язку з чим було направлено запит.
13.11.2020 року представником боржника була отримана відповідь з Святошинського РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) про те, що відділ не володіє відомостями про місцезнаходження вилученого автомобіля.
Листом від 29.10.2020 року вих. № 155831 боржника було повідомлено що за фактом розтрати автомобіля «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 державним виконавцем до Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві було подано заяву про кримінальне правопорушення за ст. 388 КК України.
Вказав, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 12014100010004104 від 23.05.2014 року представником позивача було виявлено заяву державного виконавця Абакумової Н.І. від 29.10.2020 року, втім серед переліку втраченого майна, автомобіль вилучений у боржника не значився.
Зазначив, що державним виконавцем допущено злочинну бездіяльність, яка має наслідком неможливість встановлення місцезнаходження автомобіля вилученого у боржника, втрата якого порушує права позивача як сторони виконавчого провадження та як законного власника вилученого транспортного засобу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 199875 грн 37 коп.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби Українна користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн 00 коп.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2998 грн 75 коп. та витрати пов'язані з оплатою судової експертизи в розмірі 1812 грн 40 коп., а всього стягнути 4811 грн 15 коп.
В інші частині позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 15000 грн 00 коп.
Не погоджуючись із рішеннями суду представник Святошинського відділу ДВС у м. Києві подав апеляційні скарги. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду представник Державної казначейської служби подав апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі представник Святошинського відділу ДВС у м. Києві просить рішення від 20 листопада 2023 року скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що при здійснені виконавчого провадження державним виконавцем в присутності понятих складено акт опису й арешту майна. Описане майно прийнято на відповідальне зберігання ПП «Нива-В.Ш» Відтак, відповідальність за вилучене майно несе зберігач, однак, останній до участі у справі не залучений.
В поданій апеляційній скарзі на додаткове рішення від 23 січня 2024 року представник Святошинського відділу ДВС у м. Києві просить додаткове рішення скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Вимоги обґрунтовані тим, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи та виконаної адвокатом роботи.
В апеляційній скарзі представник Державної казначейської служби просить додаткове рішення від 23 січня 2024 року скасувати.
Вимоги обґрунтовані тим, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Водночас, суд, всупереч положень ст. 137-141 ЦПК України не здійснював розподіл судових витрат між сторонами та стягнув судові витрати з Державного бюджету України. Вказує про відсутність підстав для стягнення судових витрат з Державного бюджету України, оскільки у разі задоволення позову судові витрати мають бути покладені на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір.
У відзивах на апеляційні скарги представник ОСОБА_1 просить рішення та додаткове рішення суду залишити без змін, апеляційні скарги залишити без задоволення. Вказує на протиправну бездіяльність державного виконавця, недотримання останнім строків вчинення виконавчих дій , що має наслідком неможливість встановлення місцезнаходження транспортного засобу, вилученого у позивача. Вважає помилковим доводи апеляційної скарги про те, що належним відповідачем у справі має бути ТОВ «Нива-В.Ш.» оскільки між вказаним товариством і позивачем відсутні будь-які правовідносини.
Зазначає, що в матеріалах справи наявний детальний опис робіт адвоката та документальне підтвердження факту понесених витрат. Вказує, що належним відповідачем у цій справі є Держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади - святошинський РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) та Державна казначейська служба
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 199875,37 грн. Стягуючи моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн суд виходив із наявності моральних страждань у зв'язку із втратою автомобіля, а також із засад розумності та справедливості. Стягуючи витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн суд виходив із того, що заявлені представником позивача витрати є співмірним із складністю справи , наданим адвокатом послуг, відповідають критерію реальності та розумності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2013 року по цивільній справі № 2608/19237/12 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 75645 грн. 93 коп.
На виконання рішення Святошинського районного суджу м. Києва 24.05.2013 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/759/1273/13, який представлено до виконання до органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції де відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 (а.с. 14).
Постановою від 24.06.2013 року державного виконавця ОСОБА_4 накладено арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ( а.с. 14).
Постановою від 15.07.2013 року державного виконавця ОСОБА_4 оголошено у розшук транспортний засіб, що належить боржнику «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та зупинено виконавче провадження в зв'язку з розшуком транспортного засобу (а.с. 15).
26.08.2013 року державним виконавцем Антоновим А.В. складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого транспортний засіб «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в присутності ПП «Нива-В.Ш.» ОСОБА_3 було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 (а.с. 17-18).
03.09.2013 року державним виконавцем Антоновим А.В. в рамках ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 19).
З матеріалів справи вбачається, 06.06.2014 року директор Філії 10 ПП «Нива-В.Ш.» ОСОБА_5 звернувся до начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою щодо викрадення транспортних засобів з майданчика зберігання транспортних засобів ПП «Нива-В.Ш.» (а.с. 32).
13.03.2015 року державний виконавець Абакумова Н.І. звернулась до начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з повідомленням про кримінальне правопорушення стосовно винних осіб ПП «Нива-В.Ш.» за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України (а.с. 44-47).
Згідно відповіді відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, повідомлення державного виконавця про кримінальне правопорушення приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12014100010004104 (а.с. 48).
З метою визначення матеріального збитку представником позивача заявлено клопотання про призначення по даній справі судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2022 року у цій справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с.133-136).
Згідно висновку експерта від 01.02.2023 року № СЕ-19-22/38909-АВ Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, ринкова вартість транспортного засобу «Мазда» д.н. НОМЕР_1 станом на дату проведення судової експертизи становить 199875,37 грн (а.с. 139-153)
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року у справі № 2608/19237/12 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Вердик Капітал» у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 (а.с. 52).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, за змістом ст. 1166 ЦК України, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
У постанові Верховного Суду від 01.03.2023 року у справі № 752/3839/22 зазначено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів ДКС України.
При цьому залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКС України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКС України чи її територіальний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, провадження № 14-515цс19).
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.
За змістом статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Встановлено, що позивач є власником автомобіля «Мазда» 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , який в рамках виконавчого провадження було вилучено державним виконавцем та передано на зберігання до ПП «Нива-В.Ш.»
Натомість автомобіль було викрадено з майданчика зберігання транспортних засобів ПП «Нива-В.Ш.»
Звертаючись із позовом ОСОБА_6 вказував про те, що в 2020 року ОСОБА_6 звертався до Святошинського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця (справа №2608/19237/12) з підстав неможливості встановлення місцезнаходження транспортного засобу боржника. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.05.2021 року скаргу задоволено частково та визнано бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) допущену у виконавчому провадженні НОМЕР_4 неправомірною. Постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2021 року вказану ухвалу залишено без змін.
Таким чином, позивачем доведено, що після вилучення в нього транспортного засобу йому завдано матеріальної шкоди внаслідок викрадення належного йому автомобіля.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди в розмірі ринкової вартості транспортного засобу «Мазда» д.н. НОМЕР_1 відповідно до висновку експерта, що становить 199875,37 грнза рахунок держави.
Звертаючись з позовом у даній справі позивач вказував, що внаслідок протиправний дій відповідачів йому завдано моральної шкоди, яку оцінює у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 56 Конституції України, статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди у розмірі по 20 000,00 грн, що відповідатиме критерію розумності та буде достатньою для відновлення порушеного права позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 15000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року, справа №922/445/19.
Крім того, стороною позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції у розмірі 7500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано:
-договір про надання правничої допомоги від 15.10.2020 року;
-додаткову угоду №2 від 23.02.2024 року до договору про надання правової допомоги;
- детальний опис виконаних робіт від 01.10.2024 року;
З детального опису виконаних робіт слідує, що адвокатом надано наступні послуги та зазначена їх вартість:
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 6000,00 грн ( 4 год.);
- забезпечення явки в судове засідання - 1500,00 грн (1год.).
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін, та апеляційні скарги без задоволення, заперечень від відповідачів щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі не надійшло, колегія суддів вважає за можливе стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги представника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Олешка Олексія Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року залишити без змін.
Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн. Стягнення коштів проводити з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби на користь ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді