Справа № 760/15005/23
№ апеляційного провадження: 33/824/4182/2024
24 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року під головуванням судді Застрожнікової К.С., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Судом встановлено, що 26 червня 2023 року о 23 год. 57 хв. у м. Києві по вул. Миколи Голего, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 2,03 проміле алкоголю. Зазначеними діями водій допустив порушення вимог п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з указаною постановою, 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року та закрити провадження у справі через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП в редакції 15 квітня 2024 року (протокол складено 26 березня 2023 року).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в даній справі судді Застрожніковій К.С. було заявлено відвід. 02 квітня 2024 року суддею Мозолевською О.М. у задоволенні заяви про відвід судді Застрожніковій К.С. було відмовлено.
Посилається на те, що суддя якому заявлений відвід не має права виносити жодних рішень по справі до моменту вирішення заяви про відвід у відповідності до національного законодавства.
Крім того, в апеляційній скарзі порушено питання поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що до кабінету в підсистемі «Електронного суду» 02 серпня 2024 року надійшла постанова про арешт коштів боржника №4, таким чином скаржник дізнався про наявність оскаржуваної постанови. У зв'язку з чим просив поновити строк апеляційного оскарження постанови.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити представнику скаржника строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 - Фрейліх Є.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону й визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказав, що вина останнього у порушенні правил дорожнього руху України повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 259334 від 27 червня 2023 року, випискою з алкотестера «Драгер», результат - 2,03 проміле, відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано обставини з місця події, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою про передачу транспортного засобу на зберігання ОСОБА_3 , рапортом працівника поліції.
З таким висновком місцевого суду погоджується й суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено наступне.
Згідно з даними чеку «Drager ALCOTESTER 6820» протестовано особу - ОСОБА_1 - результат тесту - 2,03 проміле.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 259334 від 27 червня 2023 року, відповідно до змісту якого 26 червня 2023 року о 23 год. 57 хв. у м. Києві по вул. Миколи Голего, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат огляду 2,03 проміле алкоголю. Зазначеними діями водій допустив порушення вимог п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від підпису в протоколі відмовився.
Вказане зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського.
Наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення положень п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.
Доводи апеляційної скарги про те, що суддя якому заявлений відвід не має права виносити жодних рішень по справі до моменту вирішення заяви, апеляційний суд оцінює критично та вважає зазначити наступне.
Убачається, що 18 березня 2024 року районним судом було винесено постанову по справі.
Скаржник зазначає, що 02 квітня 2024 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва було відмовлено у задоволенні відводу судді Застрожніковій К.С.
При цьому, апеляційний суд вважає, що судом не було допущено процесуальних порушень під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що заяву про відвід судді Застрожнікової К.С. у справі 760/15005/23 було розглянуто суддею Мозоловською О.М. згідно постанови суду від 02 квітня 2024 року й відмовлено в задоволенні відводу за необґрунтованістю.
Відповідно до змісту постанови, заяву про відвід судді обґрунтовано тривалим розглядом справи, чим на думку заявника порушено його право на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, сам порушник зволікав з розглядом справи, остільки після призначення справи розглядом на 12 вересня 2023 року, подав клопотання про її відкладення на іншу дату та просив надати достатній час для поруку захисників (а.с. 13-14).
Між тим, відповідно до справи, у наступні судові засідання - 31 жовтня 2023 року, 11 січня 2023 року порушник чи його захисник жодного разу не з'явилися. Докази отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик в судове засідання у справі відсутні.
Зазначене свідчить про правомірність дій суду щодо відкладення справи розглядом та забезпечення права скаржника на доступ до правосуддя.
Не з'явився ОСОБА_1 чи його захисник у судове засідання й 18 березня 2024 року, проте цього дня судом винесено оскаржувану ухвалу.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для висновків про упередженість судді Застрожнікової К.С., порушення права скаржника на справедливий суд та його доступ до правосуддя.
За таких обставин, коли заявлений скаржником відвід судді є необґрунтованим, та обставина, що заява про відвід була вирішена іншим суддею після винесення оскаржуваної постанови на суть прийнятого рішення не впливає й підстав для скасування постанови, не дає.
Інших доводів апеляційна скарга за своїм змістом не містить, з огляду на що у суду відсутні підстави для скасування постанови за наведених скаржником обставин.
Скаржником не надано доказів, які б спростували законну постанову районного суду.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 "а" ПДР України, та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і N 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі", а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити адвокату Руденку Дмитру Миколайовичу строк на оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар