15 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/7508/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення відповідного зразка члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нещасний випадок з солдатом ОСОБА_2 стався під час того, як останній прямував на військову службу після звільнення, а тому, відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 21.10.2021 № 332 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1667/37289, є таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби. Позивач вважає, що має право на отримання посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби, що передбачено Порядком видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379.
Відповідачем було подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, не могло бути видано на основі поданих позивачем документів, з причин надання неповного пакету документів.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув під час проходження військової служби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 16.10.2022 (а.с. 16, 17).
Як слідує з копії Акту № 2 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), що стався 16.10.2022 о 19 год. 00 хв. з солдатом ОСОБА_2 , водієм-електриком лісопильного відділення інженерно-технічного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , як останній прямував на службу після звільнення, а тому є таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової. Нещасний випадок - смерть солдата ОСОБА_2 , стався через дії ОСОБА_3 , а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України. Даний нещасний випадок є таким, що пов'язаний з проходженням військової служби (а.с. 26-29).
22.03.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби. Однак, відповідач листом від 03.04.2024 № 5/6192с повідомив позивача про неможливість видачі посвідчення у зв'язку з тим, що триває досудове розслідування, передбачене частиною третьою статті 286-1 Кримінального кодексу України (а.с. 18-20, 23-24).
Вважаючи відмову відповідача у видачі посвідчення протиправною, такою, що порушує її права, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною шостою статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
За приписами частини тринадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 28.05.1993 прийнято постанову № 379, якою затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - Порядок).
Так, пунктами 2, 4 Порядку визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.
Положеннями пункту 5 Порядку передбачено, що для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до:
- територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;
- уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, розвідувальних органів, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку у заяві зазначаються прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.
Разом із заявою подаються:
- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються);
- документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб);
- фотокартка члена сім'ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65-70 відсотків фото;
- висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства;
- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу).
З аналізу викладених норм слідує, що в разі смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців мають право на пільги, гарантії та компенсації, а також на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців.
При цьому, Порядок не має розширеного тлумачення підстав, як для видання так і відмови у видачі посвідчення, окрім як загибелі (смерті) чи пропажі безвісти під час проходження військової служби військовослужбовця.
Таким чином, визначальним є проходження військовослужбовцем військової служби та настання в даний проміжок часу відповідної події, як то загибелі (смерті) чи пропажі безвісти.
За встановленими обставинами, смерть солдата ОСОБА_2 є такою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової.
Отже, смерть ОСОБА_2 настала під час проходження військової служби, що дає законні підстави позивачу отримати посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців.
Також як слідує з копії заяви про отримання посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби, позивачем було надано відповідачу документи згідно переліку визначеного пунктом 6 Порядку.
Суд погоджується з позивачем, що згідно положень пункту 7 Порядку відповідач проявив бездіяльність та не перевірив інформацію про військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби через електронні інформаційні ресурси у порядку, встановленому законодавством.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 03.04.2024 № 5/6192с, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення відповідного зразка члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 03.04.2024 № 5/6192с, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , дружині померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , посвідчення відповідного зразка члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.11.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ