15 листопада 2024 року Чернігів Справа № 320/2486/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Київського окружного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного ненадання відповіді на звернення від 19.06.2023;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо поновлення порушених прав позивача;
- зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення від 19.06.2023;
- зобов'язати відповідача вжити заходи для поновлення порушених прав позивача;
- стягнути з відповідача 198 622,50 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Позовна заява обгрунтована тим, що станом на 21.08.2023 жодної відповіді ним не отримано, а також не отримано жодних відомостей, які б свідчили про вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на поновлення його порушених прав. Також вказує, що безділяьністю відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у переживаннях та душевних стражданнях. Розмір моральної шкоди, на його думку, становить 198 622,50 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 справу №320/2486/24 передано для визначення підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 визначено підсудність адміністративної справи №320/2486/24 за Чернігівським окружним адміністративним судом.
Із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вбачається, що справу передано на розгляд судді Житняк Л.О.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Голови Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди, на підставі до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд ухвалою від 18.09.2024 відкрив провадження у справі та встановив відповідачу для подання відзиву на позов, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статті 162 КАСУ, або заяви про визнання позову - 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі
У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем подано відзив на позов, в якому він позов не визнає та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що 08.03.2024 за вих. №01-21/2897/24 позивачу було надано відповідь на запит від 19.06.2023 щодо вжиття заходів стосовно розгляду поданих ним позовних заяв та надано інформацію у зазначених справах.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із запитом від 19.06.2023, у якому просив суд вжити заходів для належного розгляду поданих ним позовних заяв та направити на його адресу відповідні копії судових рішень, а саме щодо позовної заяви до Печорського районного суду м. Києва, керівника апарату Печерського районного суду м. Києва, Шевченківського районного суду м. Києва, керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва та до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надісланого до Київського окружного адміністративного суду 07.06.2023.
Як зазначає відповідач, згідно з даними автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, керівника апарату Печерського районного суду міста Києва, Шевченківського районного суду міста Києва від 30.05.2023 зареєстрована в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС) 30.08.2023 за єдиним унікальним номером судової справи №320/29711/23. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Леонтовича А.М.
Відповідно до ухвали від 05.09.2023 №320/29711/23 позовну заяву повернуто позивачу (https://reestr.court.gov.ua/Review/113271278). Згідно з даними КП «ДСС» копію ухвали від 05.09.2023 №320/29711/23 надіслано позивачу 07.09.2023.
На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 №320/29711/23 матеріали адміністративної справи №320/29711/23 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду супровідним листом від 07.03.2024 за вих. №01- 17/2871/24 та передано до суду апеляційної інстанції 08.03.2024.
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.09.023 про повернення позовної заяви скасовано, а справу та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (https://reestr.court.gov.ua/Review/118146651).
Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №320/29711/23 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (https://reestr.court.gov.ua/Review/118525324).
Позовна заява ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зареєстрована у КП «ДСС» Київського окружного адміністративного суду 11.11.2023 за єдиним унікальним номером судової справи №320/41909/23. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горобцову Я.В.
Відповідно до ухвали від 22.01.2024 у справі №320/29711/23 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (https://reestr.court.gov.ua/Review/116577887).
Як вбачається з матеріалів даної справи, 08.03.2024 за вих. №01-21/2897/24 позивачу було надано відповідь на запит від 19.06.2023 щодо вжиття заходів стосовно розгляду поданих ним позовних заяв та надано інформацію у зазначених справах, де повідомлено зокрема, наведену вище інформацію щодо розгляду його справ.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з таких джерел права.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з частиною другою статті 6 та статтею 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий порядок в Україні ґрунтуються на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робили те, що не передбачено законодавством.
Згідно із частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У постанові Верховного Суду від 26.03.2021 у справі №460/9271/20 вказується, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Згідно з статтею 155 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VII), організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
За змістом частини третьої статті 155 Закону №1402-VII керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів, а також судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.
З пункту 14 Положення про апарат Київського окружного адміністративного суду, затвердженого Рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 №4-5/17, вбачається, що керівник апарату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наданих повноважень: здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду; організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до інструкції з діловодства.
Відповідно до абзацу першого підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 25, вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну (зазначене повністю кореспондується з пунктом 2.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25).
Аналогічне положення визначено у абзаці четвертому пункту 2 розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (далі - Інструкція №814), - у разі неможливості з об'єктивних причин (кінець робочого дня тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.
Пунктом 57 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Вищою радою правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення №1845/0/15-21), визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Як зазначає відповідач, у зв'язку з виконанням Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ) судді та працівники апарату Київського окружного адміністративного суду працюють в умовах надмірного навантаження, понаднормово, у позаробочий час та вихідні дні.
Наявна чисельність працівників апарату суду, у зв'язку із масовими звільненнями, в тому числі, працівників Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія), що пов'язано Із критично низьким рівнем оплати праці та надмірним навантаженням, не є достатньою для виконання вимог, передбачених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, зокрема, щодо реєстрації позовних заяв, поданих нарочно, через підсистему Електронний Суд та засобами поштового зв'язку.
У зв'язку з критичною ситуацією, яка склалась в Київському окружному адміністративному суді, враховуючи велику кількість надходжень позовних заяв та неможливість дотримання строків реєстрації всієї вхідної кореспонденції, зокрема, позовних заяв, поданих нарочно, через підсистему Електронний Суд та засобами поштового зв'язку, така реєстрація здійснюється не в день надходження, а в наступні робочі дні відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 30.12.2022 № 161 -р/ка.
Наведені обставини суд визнає поважними причинами тривалої реєстрації поданого позивачем запиту від 19.06.2023 та тривалого, понад встановлений, строку надання відповіді на нього.
Так, мотивуючи свою правову позицію з приводу неефективності обраного способу захисту як підстави для відмови в задоволенні позову, Верховний Суд, зокрема, посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства», в якому - зазначено, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.
Згідно з частиною першою і другою статті 5 КАС України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду», може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, кожна особа (будь-який суб'єкт приватного права та суб'єкт публічного права) має право подати позов до будь-якого суб'єкта владних повноважень за єдиного обмеження, якщо це не суперечить закону, та при наявності єдиної умови, а саме, легітимної мети-забезпечення захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Втім, враховуючи що станом на момент розгляду даної справи в суді, відповідь позивачу надана 08.03.2024 за вих. №01-21/2897/24 право позивача на отримання відповіді на запит не порушено, а отже відсутній будь-який негативний вплив внаслідок бездіяльності, про яку зазначає позивач.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Відсутність порушеного права, законних інтересів позивача чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є самостійною, достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.
Таким чином, у розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди має похідний характер від встановлення судом самого факту їх порушення, адже відсутність порушеного права, свободи чи інтересу виключає необхідність їх захисту або відновлення.
Щодо стягнення з відповідача 198 622,50 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, суд зазначає, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні, нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.
Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п.57).
А отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Голова Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26а, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 35919304).
Повне рішення суду складено 15 листопада 2024 року.
Суддя Л.О. Житняк