15 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/12760/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:
визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо відмови позивачу в оформленні та поданні необхідні документи до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівський області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-Х;
зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати необхідні документи до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівський області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХII, з урахуванням пільгової вислуги років.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України від 09.04.19925 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак відповідачем протиправно відмовлено у направленні документів для її призначення з підстави відсутності відповідної календарної вислуги років. Також вказано, що призначення пенсії за вислугу років має здійснюватися з урахуванням пільгової, а не лише календарної вислуги років.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою також встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на момент звільнення позивача зі служби, в постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" було внесено зміни, якими встановлено, що пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії особи, яка набула права на призначення такої пенсії. Зазначає, що позивач не має необхідних 25 календарних років вислуги для призначення пенсії, тому Адміністрації Державної прикордонної служби України не має обов'язку надсилати відповідні документи для призначення пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.05.2024 №696-ОС ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.5).
Відповідно до вказаного наказу, вислуга років позивача у календарному та пільговому обчисленні станом на 16.05.2024 року становить: 32 роки 10 місяців 18 днів, з них у календарному обчисленні: 22 роки 04 місяці 18 днів; у пільговому - 10 років 06 місяців).
Листом від 19.07.2024 позивача повідомлено, що відповідно до п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262», який доповнено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі - Постанова № 393), для призначення пенсії обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з п. 1 і 2 цієї постанови. Відповідно до п. 3 Постанови № 393, зі змінами, внесеними 16.02.2022, періоди служби, визначені пп. «а» - «г» цього пункту у відповідному пільговому обчисленні, зараховуються до вислуги років на пільгових умовах для визначення розміру пенсії. Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Оскільки його вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 22 роки 04 місяці 18 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим п. «а» ст. 12 Закону № 2262, тому відсутні підстави для прийняття від позивача заяви про призначення пенсії за вислугу років та надання доручення прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років на умовах, встановлених п. «а» ст. 12 Закону № 2262, та, відповідно, для їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України (а.с.7-8).
Вважаючи дану відмову протиправною позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Не погоджуючись з вказаними висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-XII) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону №2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно пункту б статті 1-2 Закону №2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту а частини першої статті 12 Закону №2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно частини другої статті 17 Закону №2262-XII, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 зі змінами Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок вислуги років (далі - Постанова №383), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №383, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пункт 3 вищезгаданої Постанови визначає умови зарахування пільгового стажу до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
З матеріалів справи та суті позову вбачається, що спірним між сторонами є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислуги років.
Згідно з наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.05.2024 №696-ОС вислуга років позивача у календарному та пільговому обчисленні станом на 16.05.2024 року становить: 32 роки 10 місяців 18 днів, з них у календарному обчисленні: 22 роки 04 місяці 18 днів; у пільговому - 10 років 06 місяців).
У той же час, посилаючись на приписи статті 12 Закону № 2262-XII, відповідач вважає, що підставою для призначення пенсії за вислугу років в даному випадку є 25 років і більше саме календарної вислуги.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі № 805/3923/18-а, якою вирішено спір у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
В зазначеній постанові колегія суддів також дійшла висновку про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393».
16 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 911 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», згідно яких і стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Виходячи з положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Отже, відповідно до постанови від 16 лютого 2022 року № 119 необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.
У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, у якій, серед іншого суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.
Аналогічна позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 07.09.2023 по справі № 560/9478/22.
Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору.
Разом з цим суд зауважує, що позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 16.05.2024, тобто після набрання чинності Постановою № 119. Тому у спірних відносинах необхідно застосовувати норми, які були чинні саме на час звільнення позивача з військової служби, а саме: норми Закону № 2262 та Постанови № 119.
Відтак, оскільки календарна вислуга років позивача станом на час звільнення зі служби становила менше 25 років, і на час звільнення позивача й на момент його звернення до відповідача із заявою про направлення до пенсійного органу подання про призначення пенсії за вислугу років, пільгова вислуга років враховувалася лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої пенсії, то у відповідача були відсутні правові підстави для оформлення та надсилання відповідних документів до пенсійного органу для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачу у направленні до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.11.2024.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034039).
Суддя Олена ЛУКАШОВА