14 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/9120/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати Журнал бойових дій Академії ДПтС (інвентарний №292т від 24.02.2022) належним та допустимим документом, який входить до складу бойових документів, в якому відображається підготовка і хід бойових дій у період дії воєнного стану в Україні;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.02.2024 №84 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу;
- зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства юстиції України повторно розглянути матеріали про визнання позивача учасником бойових дій.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскільки Журнал бойових дій Академії ДПтС (інвентарний №292т від 24.02.2022) не був взятий відповідачем до розгляду під час ухвалення спірного рішення, на думку позивача виникла необхідність у визнанні його в судовому порядку належним та допустимим документом.
Також позивач зазначив, що належним чином оформленими документами підтверджується безпосередня участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. За таких обставин, відмова відповідача у наданні йому статусу учасника бойових дій є протиправною.
Суд ухвалою від 03.07.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано додаткові докази по справі.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що документального підтвердження фактів особистої участі осіб начальницького складу Академії ДПтС, в тому числі і позивача, у складі військової частини у виконанні бойових завдань Академією ДПтС не було надано. За таких обставин, спірне рішення є обґрунтованим. При цьому, відповідач вважає, що постанова Кабінету Міністру України від 28.02.2024 №168 не містить застережень щодо призначення додаткової винагороди виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу в наряді, тощо. Отже Постанова №168 не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу ДКВС від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
Також просив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Своє клопотання мотивував тим, що враховуючи характер спірних правовідносин, а також зважаючи на складність обставин справи, розгляд за правилами загального позовного провадження дозволить всебічно та повно з'ясувати всі обставини спору.
Щодо зазначеного клопотання, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та переходу зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження регламентує стаття 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, згідно із частиною третьою статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що розгляд даної справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, та за умови визначеності даної категорії справи як справи незначної складності, клопотання представника відповідачів про розгляд справи у порядку загального позовного провадження слід залишити без задоволення. Одночасно суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права викласти свою правову позицію та надати відповідні докази у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач з 29.05.2006 проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах молодшого і середнього начальницького складу, що підтверджується довідкою від 28.05.2024 №3/1106 (а.с.21).
У період з 24.02.2024 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджуються довідкою Оперативного угруповання військ «Чернігів» №548/д/ОУВЧ від 08.11.2022. Підставами для видачі довідки визначено: накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 №47, від 04.04.2022 №86, командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 19.04.2022 №43.
На підставі вищенаведеного, листом від 29.11.2022 №22/3061 Академією Державної пенітенціарної служби сформовано та направлено до Міністерства юстиції України документи для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
08.02.2024 Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України розглянуто матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій у Міністерстві юстиції України, зокрема і позивачу, за результатами розгляду яких прийнято рішення №84, яким відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій. Підставою для відмови слугувало посилання на абзаци другий та третій пункту 11 Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2023 №4324/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2023 за №2201/41257.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строк дії якого продовжено станом на день розгляду справи.
Відповідно до статті 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ установлено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, визначений Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413 у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Державної кримінально-виконавчої служби, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з абзацом 10 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є наявність не менш як одного з таких документів:
- витяги (копії) бойових донесень;
- журналів бойових дій військових частин, кораблів 1-го, 2-го, 3-го рангів (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);
- вахтових журналів;
- польотних листів;
- матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
Наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2023 №4324/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.12.2023 за №2201/41257 (далі - Положення).
Пунктом 2 Положення передбачено, що основними завданнями комісії є прийняття рішення про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, звільненим зі служби, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 11 Положення комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 цього Положення, статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
При цьому, оцінка документів має істотне значення для прийняття відповідачем правильного рішення, а перелік документів, визначений абзацами першим, другим та дев'ятим пункту 4 Порядку №413, допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
Пунктом 6 Порядку №413 встановлено, що комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
У той же час, пунктом 9 Положення також передбачено, що комісія: розглядає в місячний строк подані керівниками Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, державних установ «Центр пробації» та «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - органи і установи) або особою самостійно документи, передбачені пунктом 10 цього Положення; заслуховує пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків та представників органів державної влади, інших установ та організацій.
Отже, саме на комісії покладено обов'язок з вивчення документів, заслуховування пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та прийняття рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, а за відсутністю підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 11 Положення №4324/5 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 цього Положення, статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Судом встановлено, що Академією державної пенітенціарної служби було надано відповідачу наступні документи, зокрема щодо позивача:
- довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України від 08.11.2022 №548/д/ОУВУ, підписана командувачем оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до сил і засобів оборони міста Чернігова осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 24.02.2022 №47;
- витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про виключення із сил і засобів оборони м. Чернігова із 04.04.2022 осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 04.02.2022 №86;
- витяг з наказу командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про прибуття до сил і засобів цього угрупування з 04.04.2022 осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби від 19.04.2022 №43.
Академією державної пенітенціарної служби також було долучено:
- копії наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення бойових дій» (всього 10 копій наказів, а саме від 13.03.2022 №84, від 30.03.2022 №101, від 01.04.2022 №102, від 30.04.2022 №125, від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.08.2022 №212, від 01.09.2022 №237, від 01.10.2022 №262, від 01.11.2022 №282);
- копію витягу із наказу командувача оперативного угруповання військ «Чернігів» про перейменування оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в оперативне угруповання військ «Чернігів» від 11.06.2022 №1.
- витяг із Журналу бойових дій Академії державної пенітенціарної служби (інвентарний №292т від 24.02.2022) на одному аркуші, який містить чотири записи: від 24.02.2022; 18.03.2022; 03.04.2022; 21.07.2022, які передбачають доведення бойового розпорядження командувача оперативного угруповання військ, формування бойових розрахунків, повідомлення про те, що підрозділи Академії державної пенітенціарної служби приступили до виконання визначених завдань.
Зазначені документи містяться в матеріалах справи та надані на вимогу суду відповідачем (а.с.67-84).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363, Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (їх підрозділах), а також на кораблях 1-го, 2-го та 3-го рангів з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій.
Згідно з пунктом 3 розділу IV вказаної Інструкції ведення Журналу здійснюється посадовою особою, призначеною наказом командира військової частини.
З наведеного слідує, що Журнал бойових дій ведеться у військовій частині (або її підрозділі), проте на розгляд Комісії, як обов'язковий документ відповідно до Порядку, надано витяги з Журналу бойових дій Академії державної пенітенціарної служби (яка є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства), а не підрозділом військової частини.
Судом також встановлено, що оскільки в матеріалах, поданих Академією державної пенітенціарної служби були відсутні документи (витяги (копії) з підсумкових бойових донесень або витяги із бойових розпоряджень), які містять докази та підтверджують факт виконання особами начальницького складу Академії особисто або у складі військової частини бойових (службових) завдань, Комісією було надіслано запити до Командування оперативного угруповання військ «Чернігів» щодо надання витягів з підсумкових бойових донесень або витягів із бойових розпоряджень у частині, що стосується осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби або підрозділу Академії державної пенітенціарної служби в цілому та роз'яснення чи уповноважено Академію державної пенітенціарної служби, яка є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства, вести Журнал бойових дій (із зазначенням правових підстав).
Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 11.01.2023 №502/16/22, Оперативним командуванням «Північ» листом від 10.02.2023 № 502/16/22 повідомлено відповідача, що надати витяги з бойових розпоряджень або витяги з підсумкових бойових донесень у частині, що стосується осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби немає можливості, оскільки вказані документи за період з 24.02.2022 по 18.11.2022 передані для подальшого зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України та зазначено, що персоналізована інформація щодо виконання службово-бойових завдань, що визначені у бойових розпорядженнях особовим складом Академії державної пенітенціарної служби міститься в її добових наказах.
Втім, у вищенаведених листах не роз'яснені правові підстави ведення Академією державної пенітенціарної служби Журналу бойових дій.
З метою дослідження додаткових обставин, що мають істотне значення для прийняття Комісією рішення про надання статусу учасника бойових дій та отримання вищезазначених витягів листами від 30.01.2023 №10734/14.8/-23, від 23.02.2023 №22358/14.8/-23 відповідачем було надіслано запити до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (далі - ГДА Міноборони).
Листом ГДА Міноборони від 17.02.2023 № 179/1/1284 повідомлено відповідача, що для надання витягів із підсумкових бойових донесень оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та бойових розпоряджень необхідно скласти запит на кожну особу окремо та зазначити точні пошукові дані документів (дати бойових розпоряджень (донесень) по можливості їх номери, конкретні дні у які військовослужбовці були залучені до бойових завдань).
Враховуючи вищезазначене та з метою формування запитів до ГДА Міноборони про надання витягів з підсумкових бойових донесень або витягів із бойових розпоряджень у частині, що стосується осіб начальницького складу Академії державної пенітенціарної служби, відповідачем було надіслано лист від 01.03.2023 № 24686/14.8/11-23 до Академії державної пенітенціарної служби щодо надання інформації, а саме: дати та номерів бойових розпоряджень (донесень) командувача оперативного угруповання військ «Чернігів», які віддавалися Академії за період з 24.02.2022 по 18.11.2022; конкретних дат, у які особи начальницького складу Академії були залучені до виконання бойових завдань (окремо по кожній особі); витягів з добових наказів Академії щодо виконання службово-бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями (окремо по кожній особі).
Листом Академії державної пенітенціарної служби від 17.03.2023 № 7/769 повідомлено відповідача про неможливість повідомлення конкретних дат, у які особи начальницького складу Академії були залучені до виконання бойових завдань (окремо по кожній особі), у зв'язку з тим, що документи надіслані до Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України. Вказана інформація, а також дати та номери бойових розпоряджень (донесень) командувача оперативного угруповання військ «Чернігів», що надавались Академії за період з 24.02.2022 по 18.11.2022, будуть надані після повернення документів в Академію.
При цьому, відповідно до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України (а.с.106), угруповання Академії державної пенітенціарної служби виконувало завдання в смузі відповідальності. Поіменні списки військовослужбовців особового складу відсутні.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що факти особистої безпосередньої участі позивача у виконанні бойових завдань документально не підтверджуються та не надавались у розпорядження відповідача.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що Комісія правомірно та обґрунтовано прийняла рішення відмовити позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідно до абзаців 2, 3 пункту 11 Положення №4324/5, а саме у зв'язку з відсутністю підстав, які підтверджуються документами, для надання особам, зазначеним у пункті 2 Положення, статусу учасника бойових дій, та відсутністю документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій із долученням належних та допустимих документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій відповідно до вимог абзацу 10 пункту 4 Порядку №413.
Щодо посилань позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»(далі - постанова КМУ №168), суд зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України ведений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ, оголошено про проведення загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, (Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького кладу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової хорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів і начальників.
Згідно з пунктом 5 цієї постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 до пункту 1 постанови КМУ №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
Частиною першою статті 6 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон «Про ДКВС») встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої зади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів корони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
За приписами частини першої статті 14 Закону «Про ДКВС» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими зговорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Відповідно до частини другої цієї статті служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до ікону. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького «ладу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні і інтелектуальні затрати (частина друга статті 23 Закону «Про ДКВС»).
Частиною п'ятою статті 23 Закону «Про ДКВС» обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і мови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення пункту 1 постанови КМУ №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Отож, постанова КМУ №168 (у редакції від 22.03.2022) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
Аналогічна висновки викладені у Постановах Верховного суду від 25.04.2024 у справі №160/10532/22, від 18.01.2024 у справі №200/297/23 та від 25.01.2024 у справі №520/8343/22.
Отже, твердження позивача, що його участь у бойових діях підтверджується, в тому числі, грошовими виплатами додаткової винагороди відповідно до положень постанови КМУ №168 не заслуговують на увагу.
Щодо вимог позивача про визнання Журналу бойових дій Академії ДПтС належним та допустимим документом суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на відсутність у адміністративного суду таких повноважень в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001).
Повне рішення суду складено 14.11.2024.
Суддя Л.О. Житняк