04 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/546/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Краснової О.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не нарахуванні та невиплаті в повному розмірі додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', за період з 24.02.2022 до 30.09.2022 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', в розмірі 100 000,00 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 18.08.2022 та з 20.08.2022 по 30.09.2022, з урахуванням раніше виплачених сум цієї винагороди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період, з 24.02.2022 до 30.09.2022, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та оперативно-тактичного угруповання «Соледар» Об'єднаних Сил у східній частині Донецького операційного району. Даний факт підтверджується рапортами заступника командира військової частини та довідками оперативно-тактичного угруповання «Соледар». Зазначене, на його думку, дає право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2024 касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрашова Романа Вікторовича задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 620/546/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Чернігівського окружного адміністративного суду 29.05.2024 та у цей же день, на підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд судді Падій В.В.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.06.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.Відповідач протягом встановленого судом строку надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями. Також вказав, що позивач до позовної заяви долучив довідки оперативно-тактичного угрупування «Соледар» від 01.06.2022 №979/ОТУП, від 01.07.2022 №215/ОТУ, від 05.07.2022 №387/ОТУ, від 05.07.2022 №784/ОТУ, від 01.08.2022 №581/ОТУ, від 01.09.2022 №869/ОТУ, від 01.10.2022 №1131/ОТУ, від 01.10.2022 №1118/ОТУ, які в зв'язку з виправленням технічних помилок, допущених при складанні, були оновленні та викладені в новій редакції. Попередні вважаються не дійсними в частині внесених змін, що підтверджується супроводом ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.2022 №398/ОТУ.Позивачем подано відповідь на відзив, у якій він з позицією відповідача не погоджується та вважає дії щодо видачі оновлених довідок протиправними. Наголошує, що виконання позивачем завдань в районі ведення бойових дій за бойовими наказами та розпорядженнями у складі ОТУ «Північ» та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », знаходячись, у тому числі, не в пунктах першого ешелону оборони, дає позивачу право на додаткову винагороду в розмірі 100000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач наголошує на необхідності виконання завдань саме в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки). Також вказав, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтується його незгода з оновленими довідками, виданими оперативно-тактичним угрупуванням «Соледар». Зазначив, що оперативно-тактичне угрупуванням «Соледар» має право виправляти помилки, допущені при складанні довідок оперативно-тактичного угрупування «Соледар». Ухвалою суду від 12.08.2024 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 21.08.2024.Ухвалою суду від 30.09.2024, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 15 год 00 хв 07.10.2024.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив на позов; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
Станом на час введення воєнного стану в Україні позивач перебував у відрядженні в складі сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а 11.06.2022 у зв'язку з реформуванням ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
30.09.2022 позивач вибув зі складу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до місця постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 .Також з матеріалів справи слідує, що солдат ОСОБА_1 в період, з 24 лютого 2022 року по 31 серпня (включно) 2022 року перебував:
- з 24 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року в ОКП Северодонецьк (відповідно до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.22 № 1515/ОТУ виконував бойове (спеціальне) завдання в складі підрозділу першого ешелону оборони в АДРЕСА_1 ). Місце виконання бойових завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп. Здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку, на місяць (з урахуванням щомісячних в розрахунку на місяць 30000 гривень) за вказаний період у розмірі 5357,14 + 5000 = 10357,14 грн, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №597 та не заперечується позивачем (т.1 а.с.67-68);
- з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп;
- з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 31.03.2022 №504/отуп;
- з 01 квітня 2022 року по 26 квітня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 27 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 01 травня 2022 року по 13 травня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 14 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в ЗКП Булахівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
За період з 01 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року позивач перебував:
- з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в Константинівка парк (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 21.07.2022 №210;
- з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 26.08.2022 №253;
- з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 29.09.2022 №310;
- з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10.10.2022 №350.
Судом встановлено, що НОМЕР_2 окремий батальйон охорони і обслуговування (Військова частина НОМЕР_1 ) є підрозділом забезпечення службової/бойової діяльності, тобто зведена рота охорони Військової частини НОМЕР_1 (про яку йдеться в рапортах майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_3 , що є додатками до позовної заяви) здійснювала організацію та забезпечення повсякденної діяльності ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з 10.06.2022 - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », витяг із наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 10.06.2022 №126).
Згідно з поясненнями командира роти охорони капітана ОСОБА_3 від 17.10.2022, відповідно до наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.01.2022 №38 «Про організацію охорони та оборони, розміщення, повсякденної діяльності зведеної роти охорони від військової частини НОМЕР_1 на основному командному пункті ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », метою зведеної роти ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було поставлено: організація охорони та оборони ОКП ОТУ «Північ»; організація повсякденної діяльності ОКП ОТУ «Північ»; забезпечення доброякісним та своєчасним харчуванням особового складу ОКП ОТУ «Північ»; забезпечення ПММ та спеціальними рідинами; забезпечення речовим майном та майном КЕС; організація медичного забезпечення; забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
При цьому судом встановлено, що додані позивачем до позову довідки ОТУ «Соледар» від 01.06.2022 №979/ОТУП, від 01.07.2022 №215/ОТУ, від 05.07.2022 №387/ОТУ, від 05.07.2022 №784/ОТУ, від 01.08.2022 №581/ОТУ, від 01.09.2022 №869/ОТУ, від 01.10.2022 №1131/ОТУ, від 01.10.2022 №1118/ОТУ є недійсними в частині внесення змін у зв'язку з виправленням технічних помилок при складанні довідок згідно листа ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.2022 №398/ОТУ (т. 1 а.с.82).
Позивач уважає, що оскільки з 24.02.2022 по вересень 2022 року він приймав безпосередню участь в бойових діях, а тому повинен отримувати додаткову грошову винагороду 100 000,00 грн, однак у його грошове забезпечення не було включено додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн.
Суд зауважує, що спірні правовідносини склалися щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, встановленої Постановою №168, за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження такої участі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався та триває і на даний час.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на 07.03.2022) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 08.10.2022 № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України телеграмами від 25.03.2022 № НР 248/1298 (застосувалась до 01.06.2022) та від 23.06.2022 №912/а/29 (застосовується після 01.06.2023) Міністр оборони України врегулював умови та порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям.
У пункті 1 телеграми № НР 248/1298 зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно пункту 3 телеграми документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
У пункті 4 телеграми зазначено, що командири військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Згідно з пунктом 5 телеграми № НР 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цієї телеграми).
Телеграмою від 23.06.2022 №912/а/29 розширено тлумачення «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та п.1 доповнено абз.3 такого змісту:
«бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або Штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ оборони держави».
Отже підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивач в період, з 24 лютого 2022 року по 31 серпня (включно) 2022 року, перебував:
- з 24 по 25 лютого 2022 року в ОКП Севердонецьк (відповідно до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.22 № 1515/ОТУ виконував бойове (спеціальне) завдання в складі підрозділу першого ешелону оборони в АДРЕСА_1 ). Місце виконання бойових завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп. Здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку, на місяць (з урахуванням щомісячних в розрахунку на місяць 30000 гривень) за вказаний період у розмірі 5357,14 + 5000 = 10357,14 грн, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №597 та не заперечується позивачем. Виплата 5000 грн здійснена у вересні 2022 року;
- з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп;
- з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 31.03.2022 №504/отуп;
- з 01 квітня 2022 року по 26 квітня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 27 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 01 травня 2022 року по 13 травня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 14 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в ЗКП Булахівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в Константинівка парк (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира вВйськової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 21.07.2022 №210;
- з 01 липня по 31 липня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування “Соледар»). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 26.08.2022 №253;
- з 01 серпня по 31 серпня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування “Соледар»). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 29.09.2022 №310;
- з 01 вересня по 30 вересня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування “Соледар»). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10.10.2022 №350.З довідки Військової частини №226 від 16.02.2023 слідує, що позивач отримував додаткову винагороду із розрахунку 70000 грн за період з 24.02.2022 по 25.02.2022 у сумі 5357,14 грн та
йому здійснювалась виплата щомісячної додаткової винагороди за період, з 26.02.2022 по 28.02.2022 та за квітень -вересень 2022 рік у розмірі 30 000,00 грн(т.1 а.с.139).
Ухвалами суду від 21.08.2024 та повторно від 09.09.2024 суд витребував у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України документальне підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 30.09.2022, проте жодного належного доказу на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Галузевий державний архів Міністерства оборони України суду не надав за її відсутності.
Верховний суд, повертаючи дану справу на новий розгляд, у постанові зауважив, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, яка передбачена Постановою № 168, за період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року потрібно з'ясувати чи охоплювалися завдання, які виконував він як військовослужбовець (перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), визначенню «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях , яке закріплене у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298, а також [в цілому] у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (зважаючи на дати їх видання і застосування).
Позивач у своїх додаткових поясненнях підтвердив, що дійсно перебував в АДРЕСА_2 , де знаходився тимчасовий склад ПММ, звідки паливо та паливно-мастильні матеріали поставлялись підрозділам ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », згодом ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до міст Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Бахмут шляхом їх перевантаження, перевезення військовим вантажним автотранспортом, супроводженням та охороною, в чому був задіяний та приймав безпосередню участь позивач. Також в н.п. Добропілля знаходився тимчасовий продовольчий склад, звідки проводилось забезпечення (постачання) продуктами харчування особового складу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - звідки позивач разом з іншими військовослужбовцями здійснювали та супроводжували поставки таких продуктів до підрозділів. В н.п. Булахівці знаходився тимчасовий склад з забезпечення речовим майном та майном КЕС, склад медичного забезпечення підрозділів лікувально- профілактичними, санітарно-гігієнічними засобами та евакуаційним приладдям, що першочергово та в найкоротші строки доставлялось позивачем та побратимами до підрозділів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/«СОЛЕДАР» для забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань підрозділів ОТУ на лінії зіткнення.
У поясненнях від 17.10.2022 командир роти охорони капітан ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.01.2022 №38 «Про організацію охорони та оборони, розміщення, повсякденної діяльності зведеної роти охорони від військової частини НОМЕР_1 на основному командному пункті ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », метою зведеної роти ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було: організація охорони та оборони ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; організація повсякденної діяльності ОКП ОТУ «Північ»; забезпечення доброякісним та своєчасним харчуванням особового складу ОКП ОТУ «Північ»; забезпечення ПММ та спеціальними рідинами; забезпечення речовим майном та майном КЕС; організація медичного забезпечення; забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України слідує, що з перевіреного журналу бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за періоди з 01.03.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 30.09.2022 відповідно н.п. Костянтинівка, н.п. Добропілля, н.п. НОМЕР_3 не значиться, рапорти командирів підрозділів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Соледар» про участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань за запитуваний період на зберігання не надходили (т. 2 а.с. 103).
Суд враховує, що додані позивачем до позову довідки ОТУ «Соледар» від 01.06.2022 №979/ОТУП, від 01.07.2022 №215/ОТУ, від 05.07.2022 №387/ОТУ, від 05.07.2022 №784/ОТУ, від 01.08.2022 №581/ОТУ, від 01.09.2022 №869/ОТУ, від 01.10.2022 №1131/ОТУ, від 01.10.2022 №1118/ОТУ є недійсними в частині внесення змін у зв'язку з виправленням технічних помилок при складанні довідок згідно листа ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.2022 №398/ОТУ (т. 1 а.с.82).
При цьому відсутність в окремому дорученні від 23.06.2022 №912/а/29 порядку внесення змін до довідок, що підтверджують безпосередню участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, або порядку їх скасування чи визнання недійсними не дають суду підстав для неприйняття саме виправлених довідок. Останні завірені належним чином, мають печатки та підписи уповноважених осіб та приведені у відповідність до чинного законодавства з урахуванням внесених змін у тлумачення безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Суд вважає, що зі змісту, вище перерахованих, підзаконних актів Міністра оборони України слідує, що за загальним правилом найнебезпечніші і найтяжчі умови несення військової служби в умовах, запровадженого з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, припадають на випадок захисту Батьківщини військовослужбовцем, відносно якого кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі незмінно було визначено знаходження військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, тобто безпосередня участь у вогневих сутичках з ворогом або знаходження під вогнем ворога.
З огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права, невід'ємним елементом якого є справедливість, суд доходить до переконання про те, що виплата додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн іншим категоріям військовослужбовців має відповідати саме означеному критерію.
Суд зауважує, що усі перелічені вище розпорядчі акти права Міністра оборони України містять однакові по суті правила підтвердження особистої та безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме вказівки на те, щодо переліку таких документів належать: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість; 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже лише рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за умови одночасної наявності, як бойового наказу (бойового розпорядження), так і відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) у розумінні статей 72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).
При цьому суд доходить до переконання про те, що лише підтверджена сукупністю документів, а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.
Проте доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірні періоди, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять.
Довідок про особисте та безпосереднє виконання заявником бойових завдань та участі у бойових діях, як то передбачене пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022р. №912/а/29 матеріали справи також не містять.
Суд підкреслює власне усвідомлення та усвідомлення кожним громадянином України значущості внеску кожного військовослужбовця у захист та оборону Батьківщини у період з 24.02.2022, але за волею законодавця додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойової дії від дій ворога.При цьому суд враховує, що із положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини 4 статті 9, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 3 і 4 статті 242 КАС України слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування суб'єктом владних повноважень задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
Суд засвідчує позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України глибоку повагу, шану та вдячність за виконання завдань військової служби під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, але з огляду на зміст згаданих вище належних норм матеріального права зауважує про відсутність правових підстав для призначення додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.
За таких обставин з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України суд змушений у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Суддя В.В. Падій