15 листопада 2024 року справа № 580/9642/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Головне управління, відповідач), в якому, з урахуванням нової редакції позову, просить:
- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахуванні пенсії із врахуванням до страхового стажу позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який дає право на пенсію, період із 01 вересня 1982 року до 31 липня 1989 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області винести (прийняти) рішення про перерахунок пенсії із врахуванням до страхового стажу, який дає право на пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період із 01 вересня 1982 року до 31 липня 1989 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період навчання у Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1982 року до 31 липня 1989 року у зв'язку з тим, що цей період перетинається з військовою службою та запропонував надати уточнюючу довідку. Позивач зазначає, що дійсно за вказаний період навчався на стаціонарному відділенні інституту та проходив військову службу, однак позивач не просить зарахувати до страхового стажу як період навчання, так і період служби, які перетинаються, натомість вказує, що до страхового стажу має бути зарахований період з 01.09.1982 до 29.06.1983 - навчання на стаціонарному відділенні, з 30.06.1983 до 10.05.1985 - військова служба, з 11.05.1985 до 31.07.1989 - продовження навчання на стаціонарному відділенні.
Крім того, позивач вказує, що неналежне виконання службовою особою, відповідальною за ведення трудових книжок, не повинно порушувати право позивача на пенсійне забезпечення відповідно до реально відпрацьованого ним страхового (трудового) стажу, оскільки позивач потерпає без вини, адже був усунутий законодавством від процесів заповнення і контролю за правильним заповненням трудової книжки.
Ухвалою від 16.10.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.11.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що станом на дату звернення за перерахунком пенсії страховий стаж позивача обраховано по червень 2024 та становить 33 роки 11 місяців 19 днів. До заяви позивач долучив диплом про навчання НОМЕР_1 , виданий Донецьким політехнічним інститутом, в якому період навчання (01.09.1982 - 20.06.1989) перетинається з військовою службою, у зв'язку із чим вважає, що Головне управління прийняло законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
16.08.2024 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 23.08.2024 № 232450002802 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у перерахунку пенсії, зазначивши, що диплом про навчання НОМЕР_1 , виданий Донецьким політехнічним інститутом, в якому період навчання (01.09.1982 - 20.06.1989) перетинається з військовою службою.
Листом від 26.08.2024 № 2300-0214-8/62752 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення.
Рішення Головного управління про відмову у перерахуванні пенсії із врахуванням до страхового стажу, який дає право на пенсію, період із 01 вересня 1982 року до 31 липня 1989 року позивач вважає незаконним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту “в» частини 3 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з пунктом “д» частини 3 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд встановив, що позивач з 01.09.1982 розпочав навчання у Донецькому політехнічному інституті, що підтверджується копією диплому про навчання НОМЕР_1 . Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 позивач призваний на військову службу - 30.06.1983 та 10.05.1985 звільнений з військової служби. Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 , 31.07.1989 завершився період навчання позивача.
У період спірних правовідносин ведення трудових книжок регулювалося Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Згідно п. 2.15 Інструкції № 162 студентам, які мають трудові книжки, навчальний заклад вносить записи про час навчання на денних відділеннях відповідних закладів. Підставою для таких записів є накази учбового закладу про зарахування на навчання і про відрахування із числа студентів.
Також підпунктом “а» п. 2.17 Інструкції № 162 передбачається необхідність внесення окремим рядком з посиланням на дату, номер і назву відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил СРСР із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби.
Суд врахував, що у зв'язку із призовом позивача на військову службу, позивач не був відрахований із числа студентів, за ним зберігалося гарантоване право на відновлення навчання після закінчення проходження служби у ЗС СРСР, після демобілізації у 1985 році позивач продовжив навчання та завершив його у 1989 році.
Натомість відомості трудової книжки позивача, у порушення вимог підпункту “а» п. 2.17 Інструкції № 162 не містять окремого запису про час служби позивача у складі Збройних Сил СРСР із зазначенням дати призову (зарахування) й дати звільнення зі служби.
Згідно п. п. 2.3, 2.5 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У випадку виявлення неправильних чи неточних записів відомостей про роботу виправлення здійснюються адміністрацією підприємства, де був внесений відповідний запис.
Аналіз вказаних положень вказує на те, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на відповідальну особу підприємства, установи, організації.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення обліку трудової книжки посадовою особою університету.
З урахуванням встановлених обставин та за вказаного правового регулювання суд доходить висновку, що періоди навчання з 01.09.1982 по 29.06.1983, з 11.05.1985 по 31.07.1989 та період військової служби з 30.06.1983 по 10.05.1985 мають бути зараховані до страхового стажу позивача, оскільки підтверджуються належними доказами.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.08.2024 № 232450002802 про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням спірних періодів страхового стажу суд вважає протиправним та таким, що належить скасувати.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд врахував, що згідно до п. 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.10 Порядку 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, у спірних правовідносинах, прийняття рішення про перерахунок пенсії має здійснюватись структурним підрозділом органу пенсійного фонду, на який за принципом екстериторіальності розподілено заяву пенсіонера.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (як орган, який прийняв протиправне рішення) здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до його страхового стажу періоди навчання з 01.09.1982 по 29.06.1983, з 11.05.1985 по 31.07.1989 та період військової служби з 30.06.1983 по 10.05.1985.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.08.2024 № 232450002802 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок з 20.08.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його страхового стажу періоди навчання з 01.09.1982 по 29.06.1983, з 11.05.1985 по 31.07.1989 та період військової служби з 30.06.1983 по 10.05.1985.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.11.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК