про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2024 року справа № 580/11166/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/11166/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (адресу не зазначає, АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
11.11.2024 вх. №52780/24 представник позивача адвокат - Стаценко Джамал Русланович (ордер серії АХ № 1219322) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачеві у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої абз. 2 п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Харківської області за період з грудня 2023 по квітень 2024 включно (5 місяців) в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування тa виплату військовослужбовцеві ОСОБА_1 , додаткової винагороди, встановленої абз. 2 п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Харківської області за період з грудня 2023 по квітень 2024 включно (5 місяців) в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
У позовній заяві позивач просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом та поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою, проте обгрунтованого клопотання про причини пропуску строків до суду не надає.
Додатково просить витребувати у відповідача Військової частини НОМЕР_2 додаткові підтверджуючі документи щодо безпосередньої участі позивача - ОСОБА_1 , у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території Харківської області за період з грудня 2023 по квітень 2024 включно (5 місяців) :
-бойовий наказ (бойове розпорядження), що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Харківської області;
-журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об?єкта, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл чи копії або витяги з них, в частині, що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Харківської області;
-рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь позивача-військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі позивача в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах (відомості про періоди участі позивача в бойових діях або заходах, виконання таких завдань), у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
-будь-яку іншу письмову інформацію від посадових осіб в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо взяття участі позивача в згаданих заходах.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі закріплений у частині четвертій статті 9 КАС України, що розуміється у виявленні та дослідженні доказів, проте представник - адвокат не враховує особливості таких наказів з огляду на судову практику.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України). У випадку не повідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст.80 КАС України). У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (ч.9 ст.80 КАС України).
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям “офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
Листом від 21.08.2024 відповідач направив адвокату на запит (не доданий 11.09.2024 вх.№42962/24) довідку про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення за період з 01.03.2024 до 29.03.2024.
Представник позивача - адвокат ігнорує практику Верховного Суду і формує першу позовну вимогу як протиправну бездіяльність щодо неповного нарахування та виплати, проте не обґрунтовує доводи власним розрахунком (нарахованою сумою, наявною заборгованості) щодо суми деструктивних відхилень.
Лектор Вищої школи адвокатури НААУ роз'яснила відмінності для адвокатів двох інструментів (адвокатський запит та запит на інформацію у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації») та ситуації, в яких більш доречно використати кожен з них (https://www.hsa.org.ua/blog/vykorystannya-advokatskogo-zapytu-ta-informatsijnogo-zapytu-u-shhodennij-diyalnosti-advokata).
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов. Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Структура частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) визначає першочерговою обставиною для початку обрахування трьохмісячного строку звернення до суду з позовом момент - день одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому під час звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Відмовити у задоволенні необгрунтованого клопотання про витребування додаткових підтверджуючих документів та будь-яку іншу письмову інформацію від посадових осіб за відсутності звернення позивача до роботодавця.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомити суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду; надати розрахунок деструктивних відхилень з доказами на підтвердження та покликанням на порушену норму права відповідачем у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення з урахуванням довідок про безпосередню участь позивача у бойових діях.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА