13 листопада 2024 року справа № 580/8626/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16 квітня 2024 року №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено догану оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказ відповідача від 16 квітня 2024 року №3/ОС/СТ-24 в частині оголошення позивачу догани є протиправним та підлягає до скасування, оскільки таке дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС. Також позивачем вказано, що позивачем в повному обсязі виконані покладені на нього посадовою інструкцією обов'язки. Він ненаділений правом проводити перевірки щодо притягнення ув'язнених до дисциплінарної відповідальності, адже такі обов'язки покладені на дисциплінарну комісію установи. Варто зауважити, що ОСОБА_2 є засудженим за злочини проти основ національної безпеки, відтак негативно ставиться до держави Україна загалом. Державна установа «Черкаський слідчий ізолятор» є частиною державних органів України, а тому дискредитація державних органів особою, яка є вже засудженою за злочини проти держави України є його логічною та послідовною позицією, направленою на підрив авторитету держави Україна у будь-який спосіб.
Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач з 23.09.2010 проходить службу в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
09.02.2024 Міністерством юстиції України видано наказ №410/7 «Про проведення службового розслідування» щодо невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу державних установ «Черкаський слідчий ізолятор», «Біленківська виправна колонія (99)», «Кам'янська виправна колонія (№10)» під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установи завдань.
Підставою для проведення службового розслідування стало те, що з публікації в онлайн-виданні «The Guardian» від 02.02.2024, зокрема зі статті «Jailed as collaborators the stories of Ukrainians who ended up in prison», яка описує побут осіб засуджених за колабораційну діяльність, Міністерству юстиції України стало відомо про можливе порушення законних прав та інтересів ув'язненого ОСОБА_2 , в якого на лобі витатуйовано слово «ОРК».
15.02.2024 наказом №40/ОД-24 Міністерства юстиції України утворено комісію Департаменту з питань виконання кримінальних покарань для проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства юстиції України від 04.03.2024 №68377 продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць.
За результатами проведеного службового розслідування комісія склала Висновок за матеріалами службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу державних установ «Черкаський слідчий ізолятор», «Біленківська виправна колонія (99)», «Кам'янська виправна колонія (№10)» під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установи завдань, який 08.04.2024 було затверджено Міністром юстиції України/
Вищезазначеним висновком запропоновано ініціювати перед керівництвом Черкаського СІЗО питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб установи, з вини яких допущено порушення ст. 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення», проведення недостатньо об'єктивної перевірки та необґрунтоване застосування до ув'язненого дисциплінарного стягнення: - оперуповноваженому оперативного відділу майору внутрішньої служби ОСОБА_1 за проведення недостатньо об'єктивної перевірки оголосити догану.
16.04.2024 в.о. начальника СІЗО - начальника арештного дому державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» підполковник внутрішньої служби Олександр Заїка на підставі згаданого Висновку та відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положення про державну установу «Черкаський слідчий ізолятор», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.03.2020 №856/5, прийнято наказ №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за порушення службової дисципліни, в частині проведення недостатньо об'єктивної перевірки майору внутрішньої служби ОСОБА_1 , оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач 10.07.2024 звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань зі скаргою стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Листом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 28.08.2024 представнику позивача надіслано відповідь від 02.08.2024 №4158/Б-4009/3.2/11-24/14/23-24 за результатами розгляду скарги, якою повідомлено про відсутність повноважень для скасування оскаржуваного наказу
Не погодившись із вищезазначеним наказом відповідача, тому позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-ІV ( далі - Дисциплінарний статут ОВС).
Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи невиконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни - стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування - ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС.
Порядок призначення та проведення службового розслідування в органах ДКВС України визначений Порядком проведення службових розслідувань у ДКВС України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015р. №356/5 (далі - Порядок №356/5).
У відповідності до вимог п. 1 розділу 2 Порядку №356/5 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Розділом УІІІ Порядку №356/5 передбачено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Із аналізу наведеного законодавства, можна дійти висновку, що всі наведені обставини та мотиви, які стосуються вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем повинні були перевірені дисциплінарною комісією шляхом зібрання відповідних доказів, які в обов'язковому порядку слід було відобразити у вступній, описовій та резолютивній частинах відповідного висновку службового розслідування із зазначенням у відповідному Висновку часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, характеристики особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками, зазначення обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. При цьому, Висновок службового розслідування повинен був містити мотиви притягнення до дисциплінарної відповідальності особи рядового і начальницького складу з урахуванням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлених статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС.
Однак, як встановлено судом зі змісту Висновку службового розслідування від 08.04.2024, у ньому відсутні доводи на наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) позивача та їх наслідками, не зазначено обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного, що не відповідає вимогам розділу VIIІ Порядку №356/5.
Також Комісією під час проведення службового розслідування не було досліджено та безпідставно не враховано строки накладення дисциплінарного стягнення, встановлені ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС, зокрема, те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.
Виходячи з того, що зі змісту Висновку службового розслідування встановлено, що порушення позивачем ніби то вимог законодавства сталося у саме 23 серпня 2022 року, тому суд дійшов висновку, що з дня вчинення проступку станом на 16.04.2024 (дата притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом №3/ОС/СТ-24) - минуло більше ніж 6 місяців, зокрема 1 рік 07 місяців, як наслідок, позивач не міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вищенаведене порушення з урахуванням приписів ч. 3 ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС.
При цьому, посилання Комісії у Висновку службового розслідування про те, що виявлені порушення носять триваючий характер - судом не приймається до уваги, оскільки ні норми Дисциплінарного статуту ОВС, ні Порядку №356/5 не містять такого визначення поняття як “триваюче порушення», тому відсутність у законодавстві такого поняття не дозволяє суб'єкту владних повноважень трактувати такі дії позивача як дисциплінарний проступок, виходячи з вимог ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Додатково суд зазначає, що у Висновку службового розслідування та у позовній заяві зазначено, що 23 серпня 2022 року під час ранкової перевірки ув'язнених, позивачем було виявлено в ОСОБА_2 витатуйоване на лобі слово «ОРК». Оскільки розділом 4 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом МЮУ № 1769/5 від 14.06.2019, ув'язненим і засудженим забороняється наносити собі або іншим ув'язненим чи засудженим, які перебувають у СІЗО, татуювання, а тому позивачем було проведено опитування ув'язненого ОСОБА_2 та інших осіб, які перебували з ним в камері. Всі ув'язненні, в тому числі й ОСОБА_2 підтвердили факт самостійного нанесення собі татуювання останнім. У подальшому під час засідання дисциплінарної комісії Черкаського СІЗО, до складу якої позивач не входив та участі в ній не приймав, вирішувалося комісійно питання щодо наявності в діях ув'язненого ОСОБА_2 ознак дисциплінарного правопорушення за порушення умов режиму.
Таким чином, у розпорядженні Комісії було у розпорядженні прийняте відповідне рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності саме засудженого ОСОБА_2 . При цьому, останній дане рішення не оскаржував, будь -яких скарг до адміністрації закладу, органів прокуратури чи Соснівського районного суду м. Черкаси, де розглядалися матеріали кримінального провадження, від нього не надходило.
Крім того, із наявної у матеріалах справи копії посадової інструкції оперуповноваженого оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», затвердженої в.о. начальника СІЗО 14.01.2022, з якою позивач ознайомився 14.01.2022 - судом встановлено, що позивач не наділений правом проводити перевірки щодо притягнення ув'язнених до дисциплінарної відповідальності.
Також, судом враховується, що критерії обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень вимагає врахування ним обставин, які є обов'язковими в силу закону (встановлення факту порушення особами рядового і начальницького складу вимог закону, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), так і інших обставин, які мають значення для конкретної справи. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, перевірити всі обставини, на яких ґрунтується його рішення з урахуванням того, що обов'язок по наданню доказів вчинення дисциплінарного проступку покладено на відповідача як суб'єкта владних повноважень виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Вищенаведена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, яка є обов'язковою для застосування у подібних правовідносинах за приписами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, слід зазначити, що згідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах Burdov v. Russia,no. (59498/00, §§ 37-38,ECHR 2002), Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.
Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16.04.2024 №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині оголошення догани оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 .
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 16.04.2024 №3/ОС/СТ-24 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині оголошення догани оперуповноваженому оперативного відділу державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ