12 листопада 2024 року Справа № 711/7275/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №711/7275/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (просп. Берестейський 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 41886120) про визнання індивідуального акта таким, що не належить виконанню, постановив ухвалу.
Позивач у позовній заяві від 19.09.2024 (редакція від 06.11.2024 вх.№52048/24): визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України ОСОБА_2 від 23.07.2024 №043/24 такою, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 22.10.2024 (ЄДРСР 122482451) позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: індивідуального акта від 23.07.2024 №043/24 та рішення у справі №711/6058/24; окреслення змісту і характеру порушеного права позивача кожним із обраних відповідачів у спірних правовідносинах щодо спору публічно-правового характеру; доплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів у сумі 2422.40 грн; обґрунтування вимог до кожного відповідача у контексті обраного способу захисту (ст.5 КАС України); копії паспорта про зареєстроване місце проживання і довідку про присвоєння РНОКПП; доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо ЄДРПОУ відповідача.
06.11.2024 вх.№52048/24 представник позивача надав до суду клопотання, де зазначив, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з розрахунком розміру витрат подасть в розумний строк після ухвалення судом рішення, позивач надає до суду редакції позовної заяви, проте не формує вимоги до кожного відповідача у контексті обраного способу захисту (ст.5 КАС України), додатком до позовної заяви представник надав до суду паспорт про реєстрацію місця проживання та РНОКПП позивача, постанову №043/24 у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до постанови №043/24 ОСОБА_1 власник самохідного судна «Зірка Черкас» 28.06.2024 не усунув встановлений в Приписі №Ч-15/24 порушення, проте додатком до позовної заяви не надає зазначені документи.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
У редакції позовної заяви від 06.11.2024 обґрунтованого клопотання про залучення Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) додатком до позовної заяви не додає.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов'язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об'єктивний розгляд адміністративної справи.
ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/11162/23 залишено без змін Верховним Судом (провадження № К/990/21627/23) щодо Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №212.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/6985/24 ЄДРСР 122519723 зазначив про таке: відсутній виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (тобто, зміст правовідносин, які виникли щодо оскаржуваних рішень, обґрунтування з посиланням на докази щодо того, що порушено такими рішеннями).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч.2 ст.19 КАС України). Юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси.
Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники (ст.225 КУпАП).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765).
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання індивідуального акта таким, що не належить виконанню.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача з дотриманням вимог ст.49 КАС україни та/або начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України ОСОБА_2 з дотримання вимог ст.48 КАС України у контексті вирішення публічно-правового спрору; припису №Ч-15/24 та документів на право власності самохідного судна «Зірка Черкас»; відомостей про результати апеляційного оскарження щодо рішення загального суду.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА