Справа № 560/13613/24
іменем України
12 листопада 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 серпня 2024 року № ПШ 070626 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 28.08.2024 винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 070626. Вказана постанова винесена на підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР № 079101 від 11.07.2024. В ході перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що під час міжнародних нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Болгарія" згідно дозвола Інтербус № 008854 водій ОСОБА_2 не використовує особисту картку водія, про що свідчить роздруківка з цифрового тахографа на паперовому носії за 11.07.2024 р. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки водієм автобуса SETRA, номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 дотримано вимоги Закону № 2344-ІІІ як щодо наявності документів, передбачених статтею 53 цього Закону, так і щодо допуску посадової особи Укртрансбезпеки до перевірки цифрового тахографа і роздрукування на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв.
Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що постанова № ПШ070626 від 28.08.2024 року прийнята на основі акту № АР079101 від 11.07.2024 року, в якому посадовою особою Відділу державного контролю (нагляду) у м. Києві зазначене і конкретизоване порушення щодо автомобільного перевізника ОСОБА_1 . Зазначає, що у спірному випадку мова йде про відсутність інформації про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_2 оскільки ним не використовувалась його особиста картка, тому водій не міг надати роздруківку з інформацією на паперовому носії щодо його роботи та відпочинку з цифрового тахографа (у роздруківці відсутня інформація про водія т.з. оскільки у слоті тахографа була відсутня карта водія).
Позивач подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області безпідставно застосовано до позивача відповідальність, передбачену абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за невиконання резидентами та/або нерезидентами Україна міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн), оскільки факт відсутності у водія автобуса документів, передбачених частиною 3 статі 53 Закону № 2344-ІІІ відповідачем не доведено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
11.07.2024 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві проведено перевірку транспортного засобу марки SETRA, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та за результатами якої складено Акт № 079101 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.07.2024.
В Акті від 11.07.2024 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: під час міжнародних нерегулярних пасажирських перевезень маршрутом "Україна" - "Болгарія" згідно дозволу Інтербус водій ОСОБА_2 не використовує особисту картку водія, про що свідчить роздруківка з цифрового тахографа на паперовому носії за 11.07.2024 р. чим порушено ст. 53 ЗУ "Про автомобільний трнаспорт".
Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № ПШ 070626 від 28.08.2024 до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 6 частини 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 53 Закону № 2344-III передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
В п.3.3 Інструкції №385 видно, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Приписами п.3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які, серед іншого, включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Згідно п.3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов'язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Наведені норми зобов'язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
В п.3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ Інструкції №385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Крім того, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Тобто, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.
Таким чином, ч. 8 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
З матеріалів справи встановлено, що на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, який не використовує щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, а використовує карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Тобто, відповідач правильною кваліфікував, що за відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія відповідальність передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.
Підтвердженням такого висновку є та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, який передбачений ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов'язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч. 3-6 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).
З матеріалів справи суд встановив, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 не використовував особисту карту водія, що підтверджується роздруківкою з цифрового тахографа на паперовому носії, оскільки в ній відсутня інформація про водія транспортного засобу.
Відтак, доводи відповідача, що водій позивача їхав без особистої карти, а отже не мав права перебувати за кермом транспортного засобу, знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону № 2344-III, які виявлені та стверджені Актом від 11.07.2024, і як наслідок, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови.
Щодо твердження позивача про не відповідність номера Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під мас здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, суд зазначає, що у Акті з правої сторони надрукований номер Акту а саме АР 079101, відтак цей номер Акту і відображений у постанові № ПШ 070626.
Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача щодо наявності факту порушення, виявленого перевіркою 11.07.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови за встановленим в Акті від 11.07.2024 правопорушенням, що підтверджено доказами, перевіреними в суді.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя П.І. Салюк