Справа № 761/542/24
Провадження № 2-а/761/353/2024
13 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Києві, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У січні 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2024 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справи за вказаним позовом - в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В судове засідання призначене на 20.08.2024 о 15 год. 00 хв. позивачка не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення з інтернет-ресурсу Укрпошти за штрих-кодом конверту - 0600279546315, де міститься помітка, що відправлення повернуто за зворотною адресою, а саме «судова повістка про виклик до суду у справі цивільній, адміністративній» на 20.08.2022 на 15 год. 00 хв. у зв'язку неявкою позивача та її представника розгляд справи було перенесено на 13.11.2024 о 14:00 год.
Окрім того, належне повідомлення сторони позивачки про день, час та місце розгляду справи на 20.08.2024 о 15 год. 00 хв. підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було адресові представнику позивача адвокату - Майорову С.В. та повернулось до суду разом з конвертом та довідкою повернення за закінченням терміну зберігання.
В судове засідання 13.11.2024 о 14 год. 00 хв. позивачка не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було адресові позивачці ОСОБА_1 та повернулось до суду разом з конвертом та довідкою про причини поверхня де зазначено: повертається - адресат відсутній за вказаної адресою.
Окрім того, належне повідомлення сторони позивачки про день, час та місце розгляду справи на 13.11.2024 о 14 год. 00 хв. підтверджується довідко про доставку електронного документа, щодо документа «Судова повістка про виклик про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 20.08.24 по справі № 761/542/24», яку надіслано представнику позивача - адвокату Майорову С.В. в його електронний кабінет в системі «Електронний суд» 21.08.2024.
Судові повістки про виклик в суд надсилались на адреси позивача та представника позивача вказані у позовній заяв.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду за наступних підстав.
За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За правилами частини першої та другої статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Частиною п'ятою статті 205 КАС України закріплено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
В постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №460/1829/16-а сформовано правову позицію щодо застосування пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття та без його заяви про розгляд справи за його відсутності. Повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як послідовне неприбуття двічі чи більше разів на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.
При цьому, наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі встановлені статтею 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Приписи пункту 4 частини першої статті 240 КАС України є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, залишити своєю ухвалою позовну заяву без розгляду.
З огляду на вказане, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
Згідно ч. 5 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув два рази, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони».
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
«В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Таким чином, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування».
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи в судові засідання на 20.08.2024 на 15 год. 00 хв. та 13.11.2024 на 14 год. 00 хв., але у вказані судові засідання повторно не з'явилася, свого представника не направили, заяви про розгляд справи за його відсутності матеріали справи не містять, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 44, 124, 126, 181, 183, 205, 240, 243, 256, 295 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Києві, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України.
Суддя: