Справа № 761/32095/24
Провадження № 2/761/9254/2024
(заочне)
30 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
02 вересня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №27.06.2023-100001665 від 27.06.2023 року в розмірі 22 047,97 грн. та судовий збір.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.06.2023 року між сторонами укладено кредитний договір (оферти) №27.06.2023-100001665 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною вказаного договору. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 13 000,00 грн., зі сплатою відсотків в розмірі 1,3% за день - ставка економ та 1,3% за день - ставка стандарт, строком на 42 дні.
Як зазначає позивач, він виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконує, в строки, визначені кредитним договором, грошові кошти не повертає.
Станом на 02.09.2024 року існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 047,97 грн., з яких: 13 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 097,96 грн. - заборгованість за процентами; 1 950,00 грн. - заборгованість з комісії.
А тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в позові, тому суд на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.06.2023 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник) погодив пропозицію ТОВ «Споживчий центр» (далі - Кредитор) про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до пункту 3.1 якої, кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.3.2, 3.3.4, 3.3.6 договору визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
27.06.2023 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором «А756» заявку ТОВ «Споживчий центр», якою визначено: суму кредиту - 13 000,00 грн.; строк користування кредитом - 42 дні; проценти в розмірі 1.3% за день.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_2.
Пунктом 4.3 Кредитного договору встановлено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Згідно п. 4.4 кредитного договору сторони визначили, що проценти нараховуються з дня надання коштів позичальнику включно до дати їх фактичного повернення.
Відповідно до п. 9 заявки від 27.06.2023 року комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1 950,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача, що підтверджується квитанцією №2332297504 від 27.06.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Як вже встановлено судом відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором №27.06.2023-100001665 від 27.06.2023 року станом на 02.09.2024 року становить 22 047,97 грн., з яких: 13 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 7 097,96 грн. - заборгованість за процентами, яка нарахована за період з 27.06.2023 року по 07.08.2023 року; 1 950,00 грн. - заборгованість з комісії.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню станом на 02.09.2024 року заборгованість в розмірі 22 047,97 грн., з яких: 13 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 7 097,96 грн. - заборгованість за процентами, яка нарахована за період з 27.06.2023 року по 07.08.2023 року; 1 950,00 грн. - заборгованість з комісії.
На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором №27.06.2023-100001665 від 27.06.2023 року в розмірі 22 047 (двадцять дві тисячі сорок сім) гривень 97 копійок та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула