Справа № 567/1165/24
Провадження №3/567/726/24
18 листопада 2024 року м.Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.130 КУпАП, -
встановив:
01.07.2024 р. об 11 год. 21 хв. ОСОБА_1 в с.Мощаниця по вул.Піщана Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом - скутером марки «Suzuki Lets 2», без номерного знака, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBH - 0619, що підтверджується тестом №3987 від 01.07.2024р., результат огляду становить 2,26 проміле.
ОСОБА_1 в судові засідання 27.08.2024, 16.09.2024, 17.10.2024 та 18.11.2024 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судових повісток за місцем проживання та шляхом розміщення оголошень про виклик до суду, розміщених на сайті «Судова влада України». Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушення, вчинення якого ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у складеному відносно нього протоколі, та з урахуванням необов'язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності. Разом з тим суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не скористався послугами захисника для представництва у суді своїх інтересів. Реалізація ОСОБА_1 свого права надати суду письмові пояснення із запереченнями по суті правопорушення є одним із способів реалізації свого права на захист, водночас про наявність будь-яких перешкод, які заважали йому реалізувати таке право впродовж усього часу після складання протоколу та до розгляду справи по суті, ОСОБА_1 суду не повідомив.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі від 01.07.2024 року підтверджується відеозаписом зі службового реєстратора поліцейського, а також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470592 від 01.07.2024р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ч.1, 4 ст.126 КУпАП.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкіряного покриву обличчя.
Тобто працівник поліції вказав підстави у зв'язку з якими він вважає, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння та останній погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу на визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» прилад № ARВН-0619.
З дослідженого судом відеозапису зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 за порушення ПДР, під час спілкування з останнім у нього були виявлені ознаки сп'яніння, про що водію було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому водію було надано для огляду цілісність упаковки трубки до алкотестера, роз'яснено порядок застосування приладу, та після продування алкотестера показ приладу становив 2,26 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та відмовився пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. В подальшому водію були роз'яснені його права та складені відповідні процесуальні документи, з якими ознайомили ОСОБА_1 . Також з дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 намагався у позапроцесуальний спосіб вплинути на працівників поліції з метою уникнення від адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим був попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди.
З роздруківки тестування на алкоголь № 3987 від 01.07.2024 р. встановлено, що при проведенні освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння результат тесту становить 2,26 проміле, ОСОБА_1 погодився з достовірністю вказаного результату.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім'я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.
З рапорту інспектора СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 01.07.2024 ОСОБА_2 вбачається, що 01.07.2024 ним було зупинено скутер «Suzuki Lets 2», б/н, під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. В подальшому, під час спілкування з водієм у нього було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами використання алкотестера, показ приладу становив 2,26 проміле, який ОСОБА_1 не оспорював та відмовився від проходження повторного огляду у медичному закладі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 820048 від 01.07.2024р., ОСОБА_1 цього дня об 11 год. 21 хв. в с.Мощаниця по вул.Піщана Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом - скутером марки «Suzuki Lets 2», б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBH - 0619, що підтверджується тестом №3987 від 01.07.2024р., результат огляду становить 2,26 проміле, та вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» ПДР України.
ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не навів будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі, та відмовився від надання пояснень.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, аніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не навів суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надав суду жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за якими водієві забороняється керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та беручи до уваги, що з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі 05.12.2023 за ч.1 ст.130 КУпАП, та згідно бази даних останній не отримував посвідчення водія, що підтверджується довідкою відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.07.2024 р. та постановою Острозького районного суду від 05.12.2023 року. Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 05.12.2023 року був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, у виді накладення стягнення - штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ст.130 КУпАП.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі №702/301/20).
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за інші порушення ПДР України та згідно електронної бази даних ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
При накладенні адміністративного стягнення суд бере до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатним, а тому суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, та буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Одночасно, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, вчинене ОСОБА_1 правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, складає підвищену суспільну небезпеку, є потенційно небезпечними для суспільства та становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю.
З матеріалів справи встановлено, що скутер «Suzuki Lets 2», б/н, яким керував ОСОБА_1 , йому не належить та на його ім'я не зареєстрований, а відтак суд не вбачає підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.1 ст.130 ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 19.11.2024 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.