Ухвала від 14.11.2024 по справі 545/4980/24

Справа № 545/4980/24

Провадження № 1-в/545/799/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві подання державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України щодо засудженого ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ

Адміністрація державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» звернулася до суду з поданням про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України щодо засудженого ОСОБА_4 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння.

У судове засідання засуджений та представник адміністрації установи не з'явилися, попередньо надавши заяви про розгляд подання без їхньої участі, подання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання.

Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадання чужого майна та регулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, ст.51 КУпАП викладено в новій редакції та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадання чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 29.07.2020 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), 15.07.2020 на суму 7349 грн, що станом на день вчинення злочину складає суму, яка більша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більша за 2102 грн).

Встановлено, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2020 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), 22.07.2020 на суму 4165,83 грн, що станом на день вчинення злочину складає суму, яка більша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більша за 2102 грн).

Встановлено, що вироком Деснянского районного суду м. Києва від 20.10.2021 ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, невідбуте за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2020, і остаточно за сукупністю вироків призначено ОСОБА_4 до відбуття покарання - 2 роки 3 місяці позбавлення волі. Вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2023 вирок Деснянского районного суду м. Києва від 20.10.2021 скасовано в частині призначеного йому покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71,72 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання невідбуте за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2020, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, та за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 29.07.2020 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт. Остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, 02.09.2020 на суму 1730 грн, що станом на день вчинення злочину складає суму, яка менша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менша за 2102 грн).

Встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2022 ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, в порядку, передбаченому п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України до призначеного за цим вироком ОСОБА_4 частково приєднано невідбуте ним покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2020 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці.

Вироком Київського апеляційного суду від 02.05.2023 вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2022 щодо ОСОБА_4 скасований у частині призначеного йому покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком і вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2023 року, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, 01.11.2020 на суму 3832,50 грн, 20.11.2020 на суму 9332,50 грн, 27.11.2020 на суму 9332,50 грн, що станом на день вчинення злочинів по усім епізодам складає суму, яка більша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більша за 2102 грн).

Встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2024 ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком, та вироком Київського апеляційного суду від 02.05.2023 остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, 15.08.2020 на суму 2033 грн, що станом на день вчинення злочину складає суму, яка менша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менша за 2102 грн);16.08.2020 на суму 2695 грн, 18.08.2020 на суму 2732 грн, 22.08.2020 на суму 22667 грн, 26.08.2020 на суму 28253,33 грн, що станом на день вчинення злочинів за цими епізодами складає суму, яка більша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більша за 2102 грн).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_4 по епізодах злочинної діяльності, які були кваліфікована як крадіжка, завдав потерпілим матеріальну шкоду на суму, яка менша, ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність приведення вироків суду у відповідність до вимог вказаного Закону шляхом виключення із вироку зазначених епізодів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ,

УХВАЛИВ:

Подання адміністрації державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання:

- призначеного за вироком Деснянского районного суду м. Києва від 20.10.2021 та за вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2023, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі.

- призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2024, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення воліу частині засудження його за епізодом злочинної діяльності від 15.08.2020 стосовно потерпілого ТОВ «Розетка.УА» у зв'язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 таким, що засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком, та вироком Київського апеляційного суду від 02.05.2023 року остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Копії ухвали направити до державної установи «Божковська виправна колонія (№16)».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
123123893
Наступний документ
123123895
Інформація про рішення:
№ рішення: 123123894
№ справи: 545/4980/24
Дата рішення: 14.11.2024
Дата публікації: 21.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.11.2024)
Дата надходження: 08.11.2024
Розклад засідань:
14.11.2024 13:30 Полтавський районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТРЮК ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
СТРЮК ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Бардецький Ігор Володимирович