Справа № 539/3882/24
Провадження № 2/539/1264/2024
18 листопада 2024 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Рудалєвої Л.В.,
при секретарі Бас В.Г.,
учасники справи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Лубни Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
17 вересня 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) із позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідачка), в якому просить суд:
розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований Лубенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 20 червня 2023 року складено відповідний актовий запис № 237.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 червня 2023 року вони з відповідачкою зареєстрували шлюб. Фактично сім'я припинила своє існування, збереження шлюбу неможливе. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить нашим інтересам. Позивач зазначив, що подальше примирення неможливе.
Відповідачка відзиву на позовну заяву до суду не надіслала, в жодному процесуальному документі свою позицію щодо заявленого позову не висловила.
Заяви, клопотання учасників справи
29 жовтня 2024 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 30 вересня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання, призначені судом на 29 жовтня 2024 року учасники справи не з'явилися, судове засідання відкладалося на 18 листопада 2024 року.
Частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вказані вище вимоги статей 211 та 247 ЦПК України, а також те, що учасники справи (позивач та відповідачка) не з'явилися у судове засідання, а також заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
20 червня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Лубенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 237.
Позивач та відповідачка намірів зберегти сім'ю не мають, шлюбні відносини не підтримують, сім'я припинила існування остаточно. Мета подальшого спільного життя подружжя та збереження родини відсутня.
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачкою виникли правовідносини, пов'язані із неможливістю подальшого спільного проживання та збереження сім'ї.
Вказані правовідносини регулюються статею 51 Конституції України, Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Не бажаючи підтримувати подружні відносини, позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Частиною першою статті 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною другою статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (частина третя стаття 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).
Частиною першою статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 СК України).
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
З аналізу вказаних вище вимог Сімейного кодексу України вбачається, що шлюб заснований на вільному волевиявленні чоловіка та жінки. У разі неможливості перебувати у шлюбі суд на відповідною заявою одного з подружжя, а також за наявності відповідних обставин, які свідчать про неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу, постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач та відповідачка однією сім'єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки між сторонами втрачено взаєморозуміння, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідачка - не надавши заперечень на позовну заяву, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача та відповідачки та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
При цьому, частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач є інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 05 листопада 2021 року та довідкою серії 7-66 ТЕ.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не заявлено, з відповідачки слід стягнути судовий збір на користь держави у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статею 51 Конституції України, статтями 21, 104, 105, 110, 111, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований Лубенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 20 червня 2023 року складено відповідний актовий запис № 23.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
На підставі частини другої статті 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В.Рудалєва