18.11.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/2519/24
Провадження № 2/553/1328/2024
18 листопада 2024 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави із вказаним позовом до ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», в якому прохає стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 44333 грн, середньомісячну заробітну плату за період з 15.05.2024 по день фактичного розрахунку, компенсацію за невикористану відпустку та понесені судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно судом задоволено клопотання позивача та витребувано від відповідача копію наказу про прийняття позивача на роботу, довідку про заборгованість з заробітної плати, довідку про середньомісячну заробітну плату, довідку про розмір компенсації за невикористану відпустку.
30.09.2024 від ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на адресу суду надійшли витребувані докази.
07.11.2024 позивачем подано заяву з уточненими розрахунками, яка вмотивована тим, що після надання відповідачем довідок про суми заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку, виникла необхідність в уточненні позовних вимог. Так, остаточно позивач прохає стягнути на її користь заборгованість з заробітної плати в розмірі 43832,50 грн, середньомісячну заробітну плату за затримку розрахунку починаючи з 15.05.2024 по 18.11.2024 в сумі 76555,48 грн, 1211,60 грн судового збору та 5000 грн витрат на оплату правничої допомоги. Заявлені вимоги обґрунтовані позивачем тим, що вона працювала на посаді диспетчера планово-диспетчерського бюро ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» з 17.12.2021 та була звільнена з роботи наказом № ПТМ00000109 від 15.05.2024 за згодою сторін на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні з роботи їй не були виплачені розрахункові суми у строки встановлені ст. 116 КЗпП України. Згідно з розрахунками відповідача, заборгованість по заробітній платі складає 43832,50 грн, а середньоденна заробітна плата - 495,34 грн. Таким чином прохає стягнути на її користь заборгованість з заробітної плати в розмірі 43832,50 грн та середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку за період з 15.05.2024 по день винесення рішення (188 календарних днів), що складає 76555,48 грн, та понесені судові витрати.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не з'явились. Позивач та її представник звернулись із клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримані, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач правом подання відзиву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, причини неприбуття представника до суду не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З цих підстав суд, відповідно до ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України судом 18.11.2024 постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 06.06.2022 перебувала в трудових відносинах з ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», 13.05.2024 звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу № ПТМ00000109 від 13.06.2024.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідач в день звільнення розрахунок з позивачем не провів.
Згідно з наданою ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» довідкою, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 43832,50 грн.
Тому суд приходить до висновку, що з відповідача ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 43832,50 грн, як заявлено позивачем.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з наданою ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» довідкою про середній заробіток за березень-квітень 2024 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 495,34 грн.
При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходить з того, що періодом затримки є період з 13.05.2024 по день ухвалення судового рішення, а розмір компенсації не може перевищувати середній заробіток за шість місяців.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку, за період з наступного дня з дня звільнення по день ухвалення рішення, з урахуванням періоду компенсації за шість місяців в робочих днях для обчислення становить 65880,22 грн.
Враховуючи фактичні обставини справи, розмір сум, які не були своєчасно отримані позивачем, період затримки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з заробітної плати в розмірі 43832,50 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 65880,22 грн, з огляду на що позов підлягає до задоволення частково.
За правилами статті 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ОСОБА_1 судові витрати, що є належним чином підтверджені, у вигляді сплаченого судового збору про стягнення середнього заробітку та оплати витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, останній підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 43832,50 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 65880,22 грн та понесені судові витрати в сумі 5599,28 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач:Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», код ЄДРПОУ 00110792, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Зінківська, 6.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих