15.11.2024
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа № 553/3428/23
Провадження № 3/553/290/2024
15 листопада 2024 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Павлюка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клименки Полтавського району, громадянина України, працюючого на НВП «КОМПРЕСОР», проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
15.12.2023 о 06 год. 54 хв. у м. Полтаві по вул. Лисенка, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-110217ЗНГ», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора «DRAGER» 6820 ALCOTEST, результат якого склав 0,39 проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що має водійський стаж 30 років і ніколи не порушував Правил дорожнього руху. Близько 06 год. 20 хв. 15.12.2023 він виїхав з дому та рухаючись по вул. Лисенка його зупинили поліцейські. Інспектор повідомив про причину зупинки і про виявлені ознаки сп'яніння, запропонував пройти огляд на місці, з результатом якого він не погодився. Однак, на висловлену незгоду, поліцейські повідомили, що у медичному закладі аналогічний прилад і в них не має часу. Також в автомобілі знаходились пасажири, яких не залучили свідками. З результатом огляду він категорично не погоджувався і наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, чого поліцейськими забезпечено не було, права йому не роз'яснювались.
Захисником на адресу суду направлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке вмотивоване тим, що під час зупинки транспортного засобу працівником поліції не було повідомлено причину та не пред'явлено службове посвідчення. Тобто у працівників поліції не було підстав для зупинки та права на подальше проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не роз'яснювались права, відразу після проходження огляду він не погодився з результатом, однак замість направлення водія до закладу охорони здоров'я поліцейський почав з'ясовувати причину не погодження та говорити, що огляд все одно буде проведено таким же приладом, тобто створювати умови для відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров'я. Таким чином ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду лікарем під тиском працівників поліції. Запис відеофіксації порушення не є безперервним, що свідчить про можливе його змінювання (редагування) та є порушенням процедури огляду. При цьому вже після огляду ОСОБА_1 наголошував на необхідності скористатись правовою допомогою, але працівником поліції фактично було відмовлено у такому праві. Також як вбачається з відеозапису водію не повідомляли про виявлені ознаки сп'яніння, а почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук у нього були відсутні. За відсутності у водія ознак сп'яніння, заперечення ним вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 був не згодний з показаннями технічного приладу 0,39 з урахуванням похибки 0,35 проміле, що згідно з нормами міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 а ПДР є недоведеною поза розумним сумнівом.
Підтримуючи заявлене клопотання про закриття провадження у справі захисник в судовому засіданні наголосив, що ОСОБА_1 не визнає провину. При зупинці транспортного засобу працівники поліції не повідомили причин, тому підстави для зупинки були відсутні і всі подальші дії поліцейських незаконними. ОСОБА_1 не роз'яснювались права, після огляду він не погоджувався з результатом, але працівники поліції фактично створили умови для відмови від огляду в закладі охорони здоров'я. Долучений до протоколу запис переривається, тобто відбувався монтаж, на відео відображено не все, а відсутність запису має трактуватись на користь особи. Також ОСОБА_1 було обмежено у праві користуватись правовою допомогою. Про ознаки сп'яніння ОСОБА_1 не повідомляли і такі ознаки на відео відсутні.
З'ясувавши позицію особи, яка притягується до відповідальності, та її захисника, оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд зазначає про наступне.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Згідно із протоколом серії ААД № 628547 ОСОБА_1 поставлено за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, й відповідно порушення п.2.9а ПДР України.
Виходячи із змісту Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (пункти 1.3, 1.4).
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.9а ПДР України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У свою чергу, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1103.
Згідно із вимогами ст. 266 КУпАП, особи, які керують, зокрема, транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно із матеріалами справи та виходячи з пояснень самого ОСОБА_1 наданих в ході судового розгляду, поліцейським було повідомлено йому про виявлені ознаки сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що причина зупинки йому була повідомлена.
Так, згідно із висновком тестування на алкоголь від 15.12.2023 Drager Alkotest 6820, прилад ARHJ 0257, тест № 1373, результат вмісту алкоголю у видихуваному повітрі у ОСОБА_1 склав 0,39 ‰, що перевищує допустимий показник.
Відповідно до акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 було проведено у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Огляд було проведено за допомогою Drager Alkotest 6820 ARHJ 0257, результат склав 0,39 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що підписи у протоколі, висновку тестування та акті огляду дійсно належать йому.
Крім того, згода ОСОБА_1 із результатом огляду підтверджується записом відеофіксації порушення, згідно з яким під час процедури водію було роз'яснено права, роз'яснено можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я, заборонено подальший рух та передано транспортний засіб тверезому водію.
При цьому за відсутності стороннього тиску ОСОБА_1 погодився із результатом огляду та не наполягав і не вимагав проведення огляду з закладі охорони здоров'я. Наданий відеозапис повністю фіксує процедуру проведення огляду на місці та після погодження водія із результатом огляду запис зупиняється для складання протоколу, про що зазначено поліцейським. Після цього запис відновлюється та водієві оголошується зміст складеного протоколу.
Також надаючи пояснення в суді ОСОБА_1 категорично заперечив вживання алкоголю, повідомив про вимагання поліцейськими у нього грошей. Водночас, як пояснив ОСОБА_1 про дії поліцейських він до уповноважених органів не повідомляв, окрім того не вказував про це у письмових поясненнях, хоча мав таку можливість, а після дослідження запису відеофіксації порушення визнав, що ввечері вживав пиво.
Таким чином, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності.
Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_1 про те, що після того, як поліцейський почав складати протокол, він підійшов до нього і погодився їхати до медичного закладу на огляд, оскільки вони не узгоджуються із встановленими правилами проведення огляду на стан сп'яніння.
Так, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В даному випадку водій погодився із результатом проведеного поліцейським огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, що узгоджується із дослідженими доказами, після чого почалось оформлення протоколу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2023 у м. Полтаві керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та його винуватість об'єктивно підтверджується зазначеними вище доказами, які є логічно узгодженими між собою та без суперечностей, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд, висновком тестування, записом відеофіксації порушення.
Також за клопотанням сторони захисту, Управлінням патрульної поліції на адресу суду було повідомлено, що інспектор ОСОБА_2 має спеціальне звання - старший лейтенант поліції та надано копію свідоцтва про повірку газоаналізатора, чинне до 16.08.2024, копію сертифікату серії А № 007292 про затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 01.09.2014, копію сертифікату серії В № 007604 відповідності засобів вимірювальної техніки від 01.09.2014.
Таким чином вимог п.2.9а ПДР України водій ОСОБА_1 не дотримався та керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а від так дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заперечення сторони захисту свого підтвердження не знайшли та спростовуються зібраними доказами. Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що наголошувалось стороною захисту в ході розгляду справи, судом не встановлено.
За таких обставин суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Із змісту частини другою згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.401 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401,283,294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Роз'яснити що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих