Ухвала від 15.11.2024 по справі 552/5354/16-к

Провадження № 1-кс/537/881/2024

Справа № 552/5354/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Кременчука в режимі відеконференції заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Крюківського районного суду міста Кременчука ОСОБА_5 в об'єднаному кримінальному провадженні № 42014170030000052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

установив:

До Крюківського районного суду міста Кременчука надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Крюківського районного суду міста Кременчука ОСОБА_5 в об'єднаному кримінальному провадженні № 42014170030000052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

В обґрунтування заяви про відвід судді захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 висловила незгоду з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 , ухваленими в ході розгляду кримінального провадження, які, на думку захисника, вказували на наявність сумнівів у неупередженості судді, що виключають його участь у кримінальному провадженні та за положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу судді.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 підтримала свою заяву про відвід судді.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти заявленого відводу.

Прокурор ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, завчасно подав до суду заяву згідно якої прохав розгляд справи проводити за його відсутності, щодо розгляду заяви про відвід судді поклався на розсуд суду.

Суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши учасників розгляду заяви, дослідивши матеріали заяви, кримінального провадження приходить до наступних висновків.

У провадженні судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинувачення за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Частиною 1 ст. 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.

Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що причинами відводу є незгода з процесуальним рішенням, ухваленими головуючим суддею в ході розгляду кримінального провадження, що не відноситься до обставин, які викликають сумніви у його неупередженості, а відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу судді.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_5 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення головуючою суддею об'єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Отже, дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на те, що ОСОБА_4 не надано конкретних доказів упередженості судді ОСОБА_5 , а також не наведено інших обставин, які викликають сумнів в його упередженості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75, 76, 81-82, 369-372 КК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні №42014170030000052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст.189, ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.355, ч.4 ст.189, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.355, ч.4 ст.189, ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 18.11.2024.

Суддя ОСОБА_1