12 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4879/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням суду від 11 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд.22, м. Вінниця, 21005, ідентифікаційний код 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03.04.2024 № 163950028250. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд.22, м. Вінниця, 21005, ідентифікаційний код 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
При складенні такого рішення допущено описку в частині розподілу судових витрат, а саме зазначено наступне:
"Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с. 40/.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду у Київській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком без наявних на те законних підстав, суд вважає понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області. ".
Натомість позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2423,00 грн /а.с. 40/.
Відповідно до частин першої та другої 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення описки в порядку письмового провадження, виклавши мотивувальну частину повного тексту рішення в частині розподілу судового збору у наступній редакції:
"Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2423,00 грн /а.с. 40/.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовної заявою, яка містить дві основні позовні вимоги немайнового характеру.
Враховуючи викладене, сума судового збору за подання вказаного позову складає 2422,40 грн (1211,20 грн *2).
Згідно з пунктом і частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із частиною 2 статті 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, буде повернуто йому судовий збір у розмірі переплаченої суми - 0,60 грн після надходження відповідної окремої заяви від особи, яка його сплатила.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком без наявних на те законних підстав, суд вважає понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області.".
Як наслідок, суд приходить до висновку і про необхідність виправлення описки у п'ятому абзаці резолютивної частини рішення суду в частині визначення суми судового збору, а саме зазначити "2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок)" замість неналежного "1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Виправити описку у рішенні суду від 11 листопада 2024 року у справі № 440/4879/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Викласти мотивувальну частину повного тексту рішення в частині розподілу судового збору у наступній редакції:
"Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2423,00 грн /а.с. 40/.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовної заявою, яка містить дві основні позовні вимоги немайнового характеру.
Враховуючи викладене, сума судового збору за подання вказаного позову складає 2422,40 грн (1211,20 грн *2).
Згідно з пунктом і частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із частиною 2 статті 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, буде повернуто йому судовий збір у розмірі переплаченої суми - 0,60 грн після надходження відповідної окремої заяви від особи, яка його сплатила.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком без наявних на те законних підстав, суд вважає понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області.".
У п'ятому абзаці резолютивної частини рішення суду від 11 листопада 2024 року у справі № 440/4879/24 в частині визначення суми судового збору, зазначити "2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок)" замість неналежного "1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя І.Г. Ясиновський