Справа № 372/5463/24
Провадження № 2-о-153/24
12 листопада 2024 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Григор'єва К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області справу цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Обухівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області,
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2018 р. є учасником бойових дій, службу проходила у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (м.Маріуполь) з 05.01.2018 р. по день загибелі (смерті). В 2022 р. від командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ в особі командира ВЧ заявниця отримала сповіщення від 30.05.2022 р. №40/57/9/2-342 про факт смерті лейтенанта ОСОБА_2 , смерть констатована ІНФОРМАЦІЯ_2 08.05.2022 р. Загинула під час ведення оборони м.Маріуполь. В подальшому заявниця отримала витяг з наказу від 23.03.2023 р. №66 мтд в якому зазначено про припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у НГУ та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення офіцера групи тилового забезпечення окремого загону спеціального призначення « ОСОБА_3 » лейтенанта ОСОБА_2 у зв'язку з загибеллю. Загинула 08.05.2022 р. під час виконання бойового завдання в м.Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану підстава наказ ком. в/ч НОМЕР_1 від 23.03.2023 р. №36 о/с. Свідоцтво про смерть у ВДРАЦС отримати неможливо, оскільки факт смерті доньки заявниці відбувся в зоні бойових дій, через що неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято ВДРАЦС для здійснення реєстрації смерті. М.Маріуполь є місцем смерті доньки заявниці до теперішнього часу є зоною тимчасово окупованою рф територією України. Встановлення факту смерті необхідно для реєстрації смерті доньки заявниці та отримання свідоцтва про смерть необхідного для оформлення спадщини, а також отримання соціального статусу матері загиблого військовослужбовця, та відповідних видів соціальної допомоги та гарантованих державою пільг.
В зв'язку з цим заявниця просить факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Пологи, Пологівського району, Запорізької області, лейтенанта Національної гвардії України, офіцери групи тилового забезпечення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання в м.Маріуполь, Донецької області у період дії воєнного стану, місце смерті - м.Маріуполь, Донецької області, України. Допустити негайне виконання рішення у справі.
Ухвалою судді від 11.10.2024 р. було відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав викладених у заяві, пояснила, що смерть її доньки ніхто не оспорює, але для отримання свідоцтва про її смерть потрібне рішення суду.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона донька заявниці, були у військовій частині. Ворончихіна Марина загинула, залишилася назавжди на Азовсталі. 20.09.2024 р. свідок виїхала з м.Маріуполь з окупації.
Представник заінтересованої особи Обухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з'явився, суду надав клопотання в якому просив справу розглянути відповідно до вимог чинного законодавства без участі представника Обухівського ВДРАЦС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ).
Суд вислухавши пояснення заявниці, допитавши свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Заявниця ОСОБА_1 є матір'ю загиблої ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 26.09.2024 року. (а.с.10)
З матеріалів справи встановлено, що офіцер групи тилового забезпечення окремого загону спеціального призначення « ОСОБА_3 » лейтенант ОСОБА_2 з 05.01.2018 р. службу проходила у в/ч НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ), була учасником бойових дій, 08.05.2022 р. загинула під час виконання бойового завдання в м.Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану, вказані обставини підтверджуються показами заявниці та допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , а також копіями сповіщення про смерть №40/57/10/1-10500 від 24.09.2024 р., довідки про загибель військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 НГУ №40/57/9/2-342 від 30.05.2022 р., витягу з наказу №66мтб командира в/ч НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 23.03.2023 р. (а.с.11, 17, 18), оцінюється судом у сукупності із іншими наявними у справі доказами.
п. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла (загинула) ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Маріуполь, Донецької області, України.
Таким чином, зібраними по справі доказами підтверджується факт смерті ОСОБА_2 на який посилається заявниця у своїй заяві.
Юридичне значення встановлення цього факту має з огляду на необхідність забезпечення права заявниці звернутись за отриманням свідоцтва про смерть доньки (державною реєстрацією смерті).
Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті .
За приписами п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно зі ст.17 Закону України “Про реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Судом встановлено, що заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті доньки у позасудовому порядку.
У відповідності до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги заяви такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу дії ч.4 ст.317 ЦПК України рішення слід звернути до негайного виконання, оскільки воно стосується встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, тому його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст. ст. 19, 78, 81, 89, 260-261, 315-317, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, яка померла (загинула) ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Маріуполь, Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2024.
Суддя О.М.Зінченко