про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/13057/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП №73011774 від 28 травня 2024 року.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами пунктів 2, 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За визначенням, що міститься у пункті 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
У позовній заяві позивачем в якості відповідача зазначено Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області. Однак Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень. Отже, спосіб зазначення у позовній заяві відповідача не дозволяє встановити, до якого суб'єкта позивач звертає позовні вимоги. При цьому суд звертає увагу на те, що позовна заява не містить позовних вимог до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
Таким чином позовна заява не відповідає приписам статті 160 КАС України.
Також згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, процесуальним законом передбачено спеціальний строк звернення до суду із позовною заявою про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.
З позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2024, натомість, з позовом до суду звернувся 01.11.2024, про що свідчить поштовий конверт, в якому надіслано позовну заяву, тобто із значним пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.
В позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята 28.05.2024 без направлення та повідомлення стягувача, а про факт закінчення виконавчого провадження позивач дізнався 30.10.2024 - дати отримання листа-відповіді від 24.10.2024 за №25259 на подане звернення.
Оцінюючи доводи позивача суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Як зазначено у статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Відповідно до п. 2 Розділу VІІ "Доступ до Системи та отримання інформації із Системи" Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується з використанням, зокрема, ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження, через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України
Система забезпечує:
можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації;
доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.
Як вбачається з наданих до суду документів, позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2023 року, на якій містились відомості щодо реєстраційного номеру виконавчого провадження, ідентифікатора доступу до виконавчого провадження. Отже, позивач мав можливість ознайомитись із виконавчим провадженням та документами виконавчого провадження через автоматизовану систему виконавчого провадження у будь-який зручний для нього час.
Водночас, незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Доказів неможливості отримання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження із використанням ідентифікатора доступу позивачем не надано.
Факт не отримання позивачем спірної постанови засобами поштового зв'язку та з'ясування обставин закінчення виконавчого провадження із листа-відповіді від 24.10.2024 за №25259 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав за умови активних дій щодо отримання інформації про рух виконавчого провадження, та не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене, судом не може бути прийнято вказані твердження позивача у якості підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення позивачем до суду з даним позовом чи підстави для його поновлення.
Таким чином, підстави, вказані у заяві, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
За приписами частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави, вказані в позовній заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням відповідача з урахуванням вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до заявлених позовних вимог, копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол