про зупинення провадження у справі
11 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/3187/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.07.2024):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 02.09.2020 по 27.02.2024, з урахуванням положень пункту 1 статті 117 КЗпП України за шість місяців;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні зі служби в поліції з 02.09.2020 по 27.02.2024 з урахуванням дати набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ, - 19.07.2022, що регулюється редакцією статті 117 КЗпП України до та після внесення у неї змін вказаним Законом, виходячи з розрахунку середньоденного грошового забезпечення позивача в сумі 724706,40 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3187/24. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.11.2024 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області подано до суду клопотання, у якому просить зупинити провадження у справі № 440/3187/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму в адміністративній справі у справі № 440/6856/22.
У запереченнях на клопотання позивач зазначив, що його права щодо терміну розгляду справи № 440/3187/24 є вже порушеними, а подальше зупинення розгляду ще більше відтермінує момент вирішення справи по суті, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справу №440/6856/22.
У цій справі спір виник з приводу права позивача на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому спірним та ключовим питанням у вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі №761/9584/15-ц, якими визначено критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-ІХ, якою обмежено строк виплати середнього заробітку у шість місяців.
В ухвалі від 10.10.2024 колегія суддів зазначила, що під час касаційного перегляду встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.
Так, у постановах від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі №560/831/23, від 29.02.2024 у справі №460/42448/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 Верховний Суд зауважив на тому, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц викладено щодо приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2352-ІХ.
Наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки на той час стаття 117 Кодексу законів про працю України не обмежувала період, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні.
Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що застосовувати практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, до правовідносин, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону №2352-ІХ, недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.
Водночас, у постанові від 20.06.2024 у справі №120/10686/22 Верховний Суд зауважив, що фактично зміст частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України із набранням чинності Законом №2352-IX не змінився, а лише доповнився формулюванням "але не більше як за шість місяців". Отже, обмеживши з 19.07.2022 шестимісячним строком час, за який роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, законодавець як і в попередній редакції норми частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України, не передбачав можливості зменшення його розміру. Протилежний підхід був сформований правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду з урахуванням її висновків про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. У згаданих рішеннях суду касаційної інстанції критерій періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості був лише одним з принаймні чотирьох інших. Разом з тим, такі критерії як: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум; причини тривалості невиплати заборгованості, ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні фактично не скасовані та/або змінені, починаючи з 19.07.2022.
Викладене, за позицією суду у справі №120/10686/22, не дає підстави вважати неможливим, з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду правових позицій щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-IX.
Указані висновки застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2024 у справі №520/9192/22, від 29.08.2024 у справі №200/3662/23.
З урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-IX із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, визнала за необхідне передати справу №440/6856/22 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
За таких обставин, з огляду на перебування у провадженні Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи №440/6856/22, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання про застосування до спірних відносин положень статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-IX, суд дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №440/6856/22.
Таким чином, клопотання Головного управління Національної поліції в Полтавській області про зупинення провадження підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Головного управління Національної поліції в Полтавській області про зупинення провадження задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №440/3187/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №440/6856/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна