11 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9367/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.04.2024 № 12, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку.
Визнати протиправним висновок щодо перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу доходу отриманого у 2023 звітному році.
Зобов'язати Головного управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2024 року.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказував, що відповідач протиправно прийняв рішення від 24.04.2024 № 12, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку, оскільки для цього були відсутні правові підстави. Крім того, відповідачем порушено порядок проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
04.09.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що ФОП ОСОБА_1 перевищено обсяг доходу, який дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування у зв'язку із чим прийнято оскаржуване рішення (а.с. 28-30).
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пунктів 6 та 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.03.2006 номер запису 25880000000009875 (а.с. 15).
13.09.2017 ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування єдиний податок 3 групи зі ставкою 5% (а.с. 49-50).
30.03.2022 ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування зміна ставки з 5% на 2% (а.с. 51-52).
З 01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 застосовує спрощену систему оподаткування, обліку звітності - третя група 5%.
24.04.2024 ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування за результатами якої складено акт № 5485/16-31-24-08/ НОМЕР_1 (а.с. 32).
За висновками акту № 5485/16-31-24-08/3094418666 встановлено, що суб'єкт господарювання застосовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності - третя група 5% з 01.08.2023, при цьому платник з 01.01.2023 по 31.07.2023 використовував спеціальний режим оподаткування. Протягом 2023 року обсяг доходу 6012913,08 грн, чим порушено підпункт 91 .4.3 підпункт 91 .4 пункту 91 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України, а саме встановлено, що 2023 звітному році обсяг доходу для третьої групи платників єдиного податку, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування.
На підставі акту № 5485/16-31-24-08/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Полтавській області 24.04.2024 прийняло рішення № 12 про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку (а.с. 31).
Позивач не погоджуючись із рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 24.04.2024 № 12 та висновками щодо перевищення обсягів отриманого доходу, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України). Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 291.4. статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: зокрема, третя група фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.8 ПК України визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Так, у пункті 9 абзац перший викласти в такій редакції:
"9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей";
абзаци перший і другий підпункту 9.9 замінити одним абзацом такого змісту:
"9.9. Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів".
Також підрозділ 8 розділу ХХ "Перехідні положення" доповнено пунктам 91 "Особливості переходу суб'єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу".
Відповідно до підпункту 91.4. Справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:
91.4.1. Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених пунктом 9 цього підрозділу.
Дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу.
91.4.3. Встановити, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Отже, відповідно до вказаних норм, при перевищенні обсягу доходу платник єдиного податку третьої групи зобов'язаний:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV ПК України не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (у даному випадку до 20.01.2024) подати заяву та перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2023 році позивач продовжував перебувати на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2023 по 31.07.2023 - 3 група (2%) та у даний період подав:
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за січень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 301461,46 грн (а.с. 58),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за лютий 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 164618,90 грн (а.с. 57),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за березень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 156460,48 грн (а.с. 48),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за квітень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 207118,62 грн (а.с. 55),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за травень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 334604,63 грн (а.с. 59),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за червень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 218841,32 грн (а.с. 60),
- податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за липень 2023 року в якій самостійно визначив обсяг доходу за податковий (звітний) місяць в розмірі 328947,91 грн (а.с. 56).
Таким чином з 01.01.2023 по 31.07.2023 - 3 група (2%), задекларований обсяг доходу склав 1712053,32 грн.
06.11.2023 ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію платника єдиного податку за півріччя 2023 року, в якій самостійно визначено обсяг доходу за звітний (податковий) період в розмірі 648240,59 грн (а.с. 45).
16.01.2024 ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію платника єдиного податку за три квартали 2023 року, в якій самостійно визначено обсяг доходу за звітний (податковий) період , що оподатковується за ставкою 5% в розмірі 6012913,08 грн (а.с. 42).
Враховуючи положення підпункту 9-1.4.3 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення", підпункту 291.4.3 статті 291 ПК України обсяг доходу за серпень - грудень 2023 не може перевищує 3257875,00 грн. (1167 мінімальних заробітних плат х 6700,00грн. = 7818900,00 грн. / 12 міс. х 5 місяців = 3257875,00 грн.).
З урахуванням розрахованого пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування, розмір перевищення склав - 2755038,08 грн.
У свою чергу порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Так, відповідно до абзацу 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Згідно із пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Отже, передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , відповідачем проведено 24.04.2024.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).
Пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акту перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу (підпункт 87.7.1 пункту 87.7 статті 87 ПК України).
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ГУ ДПС в Полтавській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийнято контролюючим органом одночасно зі складенням акту камеральної перевірки (який до того ж вручений 30.04.2024), тобто з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, що позбавило позивача права на подачу своїх заперечень та додаткових документів протягом встановленого Законом строку, у зв'язку з чим вищезазначене рішення відповідача є таким, що прийнято з порушенням закону (передчасно), а тому є протиправними та підлягає скасуванню.
Верховний Суд вже робив висновок щодо такого застосування норм пунктів 86.7 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, 14 .01.2021 у справі № 808/9011/15.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 24.04.2024 № 12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , оскільки останнім порушено вищезазначені правові положення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 193.1 статті 193 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема:
- здійснення сервісного обслуговування платників податків;
- здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу;
- виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що судом встановлено протиправність спірного рішення, то наявні підстави для задоволення й похідної позовної вимоги шляхом зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи та включити до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частковор.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 24.04.2024 № 12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи та включити до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко