13 листопада 2024 року м. Полтава Справа №440/5769/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №163950028044 від 21.03.2024 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області №24 від 29.03.2024 про відмову в підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 , з 16.12.2023 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи на посадах газозварника/електрогазозварника/газоелектрозварника з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 16.12.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також відповідач-2, ГУ ПФУ в М. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху /а.с. 93-94/.
Ухвалою від 07.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 102-103/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваних рішень, якими йому безпідставно відмовлено у призначенні пільгової пенсії за наявності у нього необхідного загального та пільгового стажу, що надавав йому право на таке призначення.
Стверджував, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві безпідставно відмовило у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах, не зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно пільгових довідок з 15.12.2000 по 03.07.2002 та період з 13.03.2012 по 27.06.2012.
Вказані періоди роботи на пільгових умовах підтверджується особовою карткою працівника.
Позичав наполягав на тому, що його пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить більше 19 років, а відповідно до законодавства необхідно лише 12 років і 6 місяців.
Так, стаж більше 9 років підтверджується даними з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), за кодом підстави "ЗП3013Б1", що застосовуються з 01.07.2000.
Відповідно до пункту 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 (далі - Порядок №454): під кодом ЗП3013Б1 обліковується працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, затвердженим постановою КМ СРСР від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.
Щодо періодів роботи до 01.07.2000, позивач зауважував, що його пільговий стаж за Списком №2 становить понад десять років, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці для визначення пільгового стажу.
Кваліфікаційною характеристикою робіт електрозварника передбачено виконання робіт, як електрозварника, так і газозварника.
Враховуючи те, що обидві вищевказані професії передбачені Списками №2, чинними у відповідні періоди роботи ОСОБА_1 , то й робота на посадах газоелектрозварник та електрогазозварник надає право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі виконання відповідних робіт упродовж повного робочого дня.
Крім того, посада газоелектрозварник та електрогазозварник входила до Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №°162, зазначено й у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №344/11028/16-а.
Згідно розділу XXXIII Списку №2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та від 11.03.1994 №162, право на пільгову пенсію мають: газозварники, електрозварники ручного зварювання, електрозварники, на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрогазозварники зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини нижче 3 класу небезпеки.
На думку позивача, формальні неточності не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на соціальний захист.
Стверджував, що направляв запити до підприємств-роботодавців щодо підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , однак з підприємств відповіді не надійшли, з чого можна зробити висновок, що підприємства давно вже не працюють. Довідки від 02.10.2018 №14/2722 та від 02.10.2018 №14/2723 про роботу на підприємстві "Кременчукгаз" взагалі не прийняті відповідачем до уваги.
17.06.2024 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Полтавській області, у якому відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов представник відповідача-1 зазначала, що ОСОБА_1 відповідно до постанови №18-1 від 10.11.2006 подано заяву про підтвердження періодів пільгової роботи. Рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області від 29.03.2024 №24 правомірно прийнято рішення про відмову у підтвердженні пільгового стажу, оскільки пільговий стаж не підтверджено відповідними документами. Відсутні відомості щодо атестації робочих місць /а.с. 106-108/.
24.06.2024 до суду надійшов відзив відповідача-2, в якому ГУ ПФУ в м. Києві проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача-2 у відзиві зазначала, що до стажу ОСОБА_1 за Списком №2 не зараховано періоди роботи згідно пільгових довідок:
- від 02.10.2018 №14/2722 з 15.12.2000 по 03.07.2002 - вбачається невідповідність посади згідно записів трудової книжки - "газоелектрозварник", згідно пільгової довідки - "електрогазозварник"; не надано атестацію робочих місць;
- від 02.10.2018 №14/2723 з 13.03.2012 по 27.06.2012 - не взята до уваги атестація робочого місця від 04.11.2009 №223к (відсутня довідка про перейменування).
Відповідно наданих до заяви документів (трудова книжка, пільгові довідки, військовий квиток) страховий стаж гр.. ОСОБА_1 складає 35 років 1 місяць 24 дні, пільговий стаж за Списком №2 складає 2 роки 7 місяців 26 днів.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 пункту 2 статті 1 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком №2 (12 років 6 місяців) /а.с. 153-155/.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
14.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 /а.с. 111/.
До заяви позивачем додано: паспорт, ідентифікаційний код, військовий квиток, довідку від 18.01.2024 №18/3, накази від 04.11.2000 №223-к, від 01.ю12.2000 №94-к, від 15.12.2000, від 27.06.2012 №14, від 02.10.2018 №14/2722, від 02.10.2018 №14/2723, від 18.01.2024 №18/1, від 18.01.2024 №18/2, трудову книжку /а.с. 112/.
16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в м. Києві.
За наслідками розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України м. Києві винесено рішення від 21.03.2024 №163950028044 про відмову у призначенні пенсії /а.с. 109/.
Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві в рішенні від 21.03.2024 №163950028041, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" розділу XXXIII "Загальні професії" право на пенсію на пільгових умовах мають:
- електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче З класу небезпеки:
- електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;
- електрозварники ручного зварювання;
- газозварники.
Інших документів, підтверджуючий пільговий характер роботи гр.. ОСОБА_1 не надано.
Не враховано до стажу за Списком №2 періоди роботи згідно пільгових довідок:
- від 02.10.2018 № 14/2722 з 15.12.2000 по 03.07.2002 - вбачається невідповідність посади згідно записів трудової книжки - "газоелектрозварник", згідно пільгової довідки - "електрогазозварник"; не надано атестацію робочих місць;
- від 02.10.201 8 №14/2723 з 13.03.2012 по 27.06.2012 - не взята до уваги атестація робочого місця від 04.11.2009 №223к (відсутня довідка про перейменування).
Відповідно наданих до заяви документів (трудова книжка, пільгові довідки, військовий квиток) страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 35 років 1 місяць 24 дні, пільговий стаж за Списком №2 складає 2 роки 7 місяців 26 днів.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 пункту 2 статті 1 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком №2 (12 років 6 місяців) /а.с. 109/.
Крім того, рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області №24 від 29.03.2024 відмовлено в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п.п.2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- з 09.10.1991 по 02.12.1991,
- з 03.03.1993 по 30.06.1995;
- з 26.07.1995 по 29.08.1995.
Підстава відмови: відсутність відомостей про ліквідацію кооперативу "Моноліт" та ВАТ "Кременчуцький домобудівельний комбінат" без визначення правонаступників, безпідставне підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення на робочому місці електрогазозварника за період роботи з 03.03.1993 по 30.06.1995 в Кременчуцькому домобудівельному комбінаті, відсутність відомостей про проведення первинної атестації робочих місць в Будівельній фірмі "Центр".
Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XI (далі Закон №1788-XI) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
В силу пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637(далі - Порядок №637).
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Висновки щодо правозастосування
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах (за списком №2) відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення є":
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- встановлення факту перебування особи на посаді та виконання робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, а також документальне підтвердження відповідних умов праці.
У даному адміністративному спорі відповідачі піддали сумніву наявність пільгового стажу ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку рішенню ГУ ПФУ в м. Києві №163950028044 від 21.03.2024, суд зазначає таке.
Судом досліджені документи, надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії /а.с. 115-140/, та з їх змісту встановлено, що у періоди:
з 21.05.1990 по 24.09.1991 позивач працював газозварником 4 розряду КДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж-60" /а.с. 116, зворотній бік/;
з 09.10.1991 по 02.12.1991 ОСОБА_1 працював газозварником 5 розряду в кооперативі "Моноліт" /а.с. 117/;
з 16.12.1991 по 18.02.1993 позивач працював газозварником 4 розряду в КДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж" /а.с. 117, зворотній бік/;
з 16.03.1993 по 30.06.1995 ОСОБА_1 працював електрогазозварником 5 розряду в Кременчуцькому домобудівельному комбінаті /а.с. 117 зворотній бік, 118/;
з 26.07.1995 по 29.08.1995 позивач працював газоелектрозварником 5 розряду в Будівельній фірмі "Центр" /а.с. 118/;
з 08.09.1995 по 15.04.1999 ОСОБА_1 працював газоелектрозварником 5 розряду в Харківському СУ №438 "Промавтоматика" /а.с. 118-118 зворотній бік/;
з 21.05.1999 по 13.12.2000 позивач працював газоелектрозварником 5 розряду в СПП "Ростра" /а.с. 118, зворотній бік/;
з 15.12.2000 по 03.07.2002 ОСОБА_1 працював газоелектрозварником 5 розряду в ВАТ "Кременчукгаз" /а.с. 119/;
з 01.08.2002 по 14.07.2003 позивач працював газозварювальником 5 розряду в МПП "Оффсет" /а.с. 119, зворотній бік/;
з 21.07.2003 по 31.08.2003 ОСОБА_1 працював газозварником 5 розряду в товаристві "Крешко" /а.с. 119 зворотній бік - 120/;
з 24.02.2004 по 01.04.2004 позивач працював учнем електрозварника в Крюківському вагонобудівному заводі /а.с. 120 - 120 зворотній бік/;
з 15.11.2004 по 10.05.2005 ОСОБА_1 працював електрогазозварювальником 5 розряду в ДП "Техсервіс" /а.с. 120, зворотній бік/;
з 01.06.2005 по 28.07.2005 позивач працював електрогазозварювальником 5 розряду в ДП "Техсервіс" /а.с. 121/;
з 08.08.2005 по 06.08.2010 ОСОБА_1 працював газозварником 5 розряду в КДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж" /а.с. 121/;
з 10.08.2010 по 27.09.2010 позивач працював газозварником 5 розряду в ПП БФ "Порядок" /а.с. 121, зворотній бік/;
з 04.10.2010 по 02.03.2012 ОСОБА_1 працював газозварником 5 розряду в КДП №503 ЗАТ "Сантехмонтаж" /а.с. 121 зворотній бік/;
з 13.03.2012 по 27.06.2012 позивач працював електрогазозварником 5 розряду в ВАТ "Кременчукгаз" /а.с. 122/.
Відповідачем-2 не зараховано до пільгового стажу періоди:
з 15.12.2000 по 03.07.2002, у якості підстави незарахування у спірному рішенні зазначено про те, що вбачається невідповідність посади згідно записів трудової книжки - "газоелектрозварник", згідно пільгової довідки - "електрогазозварник"; не надано атестацію робочих місць;
з 13.03.2012 по 27.06.2012, у якості підстави незарахування у спірному рішенні зазначено про те, що не взята до уваги атестація робочого місця від 04.11.2009 №223к (відсутня довідка про перейменування).
При цьому, відповідачами не доведено, що позивач, працюючи у зазначених підприємствах, не працював за вказаною спеціальністю у спірний період або виконував роботу, яка мала інший характер, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.
Крім того, зазначення у трудовій книжці позивача його професії/роботи як "газоелектрозварник" та "електрогазозварник", не змінює характеру виконуваної ним роботи, оскільки охоплюється поняттям професії електрозварника.
Дослідивши зміст довідок від 02.10.2018 №14/2723 /а.с. 135/ та від 18.01.2024 № 18/1 /а.с. 136/, суд приходить до висновку, що відповідачами протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 02.07.2012 по 27.02.2015 в ПАТ "Кременчукгаз".
Решта досліджених судом вище періодів роботи ОСОБА_1 на посадах газозварника/електрогазозварника/газоелектрозварника/учня електрозварювальника не зараховані до пільгового стажу позивача без жодних чітких пояснень.
Рішення ГУ ПФУ в м. Києві №163950028044 від 21.03.2024 містить лише посилання на вибіркові норми законодавства та пояснення про незарахування двох періодів до пільгового стажу.
Відзив ГУ ПФУ в м. Києві повністю дублює зміст рішення №163950028044 від 21.03.2024, та не містить жодних пояснень щодо підстав незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003 року, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012.
Суд підкреслює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці трудова книжка має містити належним чином оформлені записи про займану посаду і період виконуваної роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У випадку, якщо у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється за правилами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, на підставі документів, визначених у пункті 11 цього Порядку, у тому числі, виданих архівними установами, зокрема, довідок про заробітну плату, або інших документів, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Суд відзначає, що кваліфікаційною характеристикою робіт електрозварника передбачено виконання робіт, як електрозварника так і газозварника.
Враховуючи те, що обидві вищевказані професії передбачені Списками №2, чинними у період роботи позивача, то й робота на посадах "газоелектрозварник" та "електрогазозварник" надає право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі виконання відповідних робіт упродовж повного робочого дня.
Про те, що посада "газоелектрозварник" та "електрогазозварник" входила до Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, зазначено у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №344/11028/16-а, від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.
При цьому, згідно з роз'ясненням по застосуванню Списків, правом на пільгову пенсію користувалися електрозварники ручного зварювання, цими ж пільгами користувалися електрозварники на напівавтоматичному та автоматичному зварюванні під шаром флюсу.
Згідно розділу XXXIII Списку №2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та від 11.03.1994 №162, право на пільгову пенсію мають: газозварники, електрозварники ручного зварювання, електрозварники, на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрогазозварники зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини нижче 3 класу небезпеки.
Вищенаведене дає колегії суду підстави для висновку про те, що робота позивача на посадах електрозварника, газозварника, електрогазозварника та газоелектрозварника була передбачена Списками №2, чинними у період роботи на цих посадах, й відносилась до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведено й у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №178/611/17.
Суд звертає увагу відповідачів, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Зазначене дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд не може погодитись й з наведеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивами про відсутність у позивача права на зарахування періоду його роботи після 21.08.1992 до пільгового стажу, а отже й права на спірну пенсію з огляду на непроведення атестації робочого місця електрогазозварника, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 (справа №520/15025/16-а, провадження №11-1207апп19), особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Надаючи правову оцінку рішенню Комісії при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області №24 від 29.03.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Пунктом 11 Порядку 18-1 передбачено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
трудова книжка;
документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
довідка про заробітну плату;
копії документів про проведення атестації робочих місць;
копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмова Комісії при Головному Управлінні ПФУ в Полтавській області, оформлена в рішенні №24 від 29.03.2024, у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 03.03.1993 по 30.06.1995; з 26.07.1995 по 29.08.1995, за відсутності даних про ліквідацію кооперативу "Моноліт" та ВАТ "Кременчуцький домобудівельний комбінат" без визначення правонаступників, відомостей про проведення первинної атестації робочих місць в Будівельній фірмі "Центр", - за наявності інших відомостей, носить суб'єктивний характер та є протиправною.
У спірних рішеннях не наведено інших підстав для незарахування періодів роботи з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002 року, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003 року, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012 до пільгового стажу, окрім тих, яким надано правову оцінку в цьому судовому рішенні.
Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.03.2024 №163950028044 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та рішення Комісії при Головному Управлінні ПФУ в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №24 від 29.03.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Жодних інших зауважень (недоліків) до записів про трудовий стаж, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 , відповідачами не зазначено, а судом не встановлено.
Таким чином, на момент звернення до відповідача зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг необхідного віку (55 років) мав необхідний страховий стаж не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періодів роботи з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012 до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач-2 безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
З урахуванням висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за списком №2 періодів роботи, наведених вище; враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж ті, що зазначались вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано пільговий стаж позивача (який є більшим за 12,6 необхідних років), - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоду роботи з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012.
Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.03.2024 було визначено ГУПФ України в м. Києві, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача датована 14.03.2024.
У спірному випадку пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня досягнення пенсійного віку - 16.12.2023, оскільки у даному випадку звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 16.12.2023, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача-2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення упродовж одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем-2 після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Таким чином, у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн /а.с. 90, 100/.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.03.2024 №163950028044 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №24 від 29.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 16.12.2023, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 21.05.1990 по 24.09.1991, з 09.10.1991 по 02.12.1991, з 16.12.1991 по 18.02.1993, з 16.03.1993 по 30.06.1995, 26.07.1995 по 29.08.1995, з 08.09.1995 по 15.04.1999, з 21.05.1999 по 13.12.2000, з 15.12.2000 по 03.07.2002, з 01.08.2002 по 14.07.2003, з 21.07.2003 по 31.08.2003, з 24.02.2004 по 01.04.2004, з 15.11.2004 по 10.05.2005, з 01.06.2005 по 28.07.2005, з 08.08.2005 по 06.08.2010, з 10.08.2010 по 27.09.2010, з 04.10.2010 по 02.03.2012, з 13.03.2012 по 27.06.2012.
У задоволенні клопотання про встановлення судового контролю відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одн тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одн тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков