12 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/526/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.12.2023 №0123590901 на суму 76084,60 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 №0123590901 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом при призначенні та проведенні фактичної перевірки було допущено порушення норм законодавства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано докази.
12.02.2024 відповідач надав відзив на позов. У наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що фактична перевірка призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій. За доводами контролюючого органу, перевіркою встановлено, що платником з 07.11.2023 відповідно інформаційних баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Данні чеків -Товари" здійснено продаж алкогольних напоїв через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат програмний реєстратор розрахункових операцій ФН:4000731675; Модель РРО: ПРРО на загальну суму 38042,30 грн.
16.02.2024 позивач скористалась правом подання відповіді на відзив, у якому зазначила, що позивач дотрималась вимог Порядку №547 щодо реєстрації електронного контрольно-касового апарату ФН: 3000996041; Модель РРО: MINI-T 400ME; Заводський (серійний) номер РРО: ПБ4101447387, а в подальшому внесла його у додаток до ліцензії, що свідчить про відсутність порушень при використанні цього РРО.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16100308202301275, дата реєстрації 19.05.2023, терміном дії з 29.05.2023 до 29.05.2024, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
22.11.2023 в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області ОСОБА_2 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, прийнято наказ №2957-П "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 22.11.2023 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , магазин за період з 01.01.2023 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
28.11.2023 особі, що здійснює розрахункові операції ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 22.11.2023 №№5387, 5388, а також вручено копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №2957-П від 22.11.2023, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом уповноважених осіб у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи.
У термін з 28.11.2023 (15 год. 21 хв.) по 01.12.2023 (08 год. 00 хв.) посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, від 01.12.2023 №12177/16-31-0901/2125307305.
Відповідно до висновків акта перевірки від 01.12.2023 №12177/16-31-0901/2125307305 встановлено порушення позивачем вимог:
1) частини сорок першої статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: "У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі".
2) абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: "Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством";
3) частини десятої статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 №481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: "Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби".
28.12.2023 на підставі акта фактичної перевірки від 01.12.2023 №12177/16-31-0901/2125307305 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0123590901, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в загальному розмірі 99884,60 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню, зокрема, за порушення частини сорок першої статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 76084,60 грн (38042,30 грн *200 %) (відповідальність передбачена абзацом 11 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень).
Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 28.12.2023 №0123590901 в сумі 76084,60 грн, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, у силу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Процедура проведення перевірки позивачем не оскаржується.
Так, актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, від 01.12.2023 №12177/16-31-0901/2125307305 встановлено, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 розпорядженням від 19.05.2023 № 97-рл видана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 16100308202301275, терміном дії з 29.05.2023 до 29.05.2024. У додатку до ліцензії зазначений електронний контрольно-касовий апарат ФН: 3000996041; Модель РРО: МІNI-Т 400МЕ; Заводський (серійний) номер РРО: ПБ4101447387. Водночас, у ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , магазин - замінила касовий апарат ФН: 3000996041 на ПРРО ФН: 4000731675, що підтверджується наданим до перевірки Х-звітом від 28.11.2023 об 15:21:26.
Проведеною перевіркою встановлено, що платником з 07.11.2023 відповідно інформаційних баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Данні чеків - Товари" здійснено продаж алкогольних напоїв через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат програмний реєстратор розрахункових операцій ФН: 4000731675; Модель РРО: ПРРО на загальну суму 38 042,30 грн.
Детальна інформація щодо фіскальних чеків, що підтверджують здійснення продажу алкогольних напоїв через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, наведена у таблиці, що є витягом з баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Данні чеків - Товари".
Таким чином, за доводами контролюючого органу, порушено вимоги частини сорок першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), а саме: "У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій". Відповідальність передбачена абзацом 11 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, а саме: "До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень".
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подана заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій від 07.11.2023 /а.с.40/.
Згідно з квитанцією № 1 документ прийнято 07.11.2023 13:05:08, у якій, зокрема наявна така інформація: "Інформація - ПРРО '1С Підприємство' з локальним номером '1' призначено фіскальний номер '4000731675' " /а.с.41/.
Також відповідно до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №16100308202301275 з 07.11.2023 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований електронно-касовий апарат (фіскальний номер РРО/ПРРО 4000731675, назва моделі - ПРРО) /а.с. 35/.
Крім того, відповідно до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №16100308202301275 за ФОП ОСОБА_1 закріплений електронно-касовий апарат (фіскальний номер РРО/ПРРО 3000996041, дата реєстрації 13.05.2022, назва моделі - MINI-T400ME, заводський номер РРО - ПБ4101447387) /а.с. 34/.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.2015 №265/95-ВР (далі - Закон №265/98-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону №265/98-ВР
- реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
- електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);
- програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.
З аналізу вищенаведених правових положень вбачається, що поняття електронного контрольно-касового апарату та програмного реєстратора розрахункових операцій не є тотожними. При цьому, абзацом 11 частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачені штрафні санкції у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним саме через електронний контрольно-касовий апарат.
Тобто, передбачена вищенаведеними приписами Закону №481/95-ВР санкція може застосовуватися виключно за умови роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, при цьому судом встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через програмний реєстратор розрахункових операцій.
Оскільки законодавець розрізняє поняття електронного контрольно-касового апарату та програмного реєстратора розрахункових операцій, суд дійшов висновку про те, що застосування такого виду санкції можливо виключно щодо суб'єктів господарювання, які використовують саме електронний контрольно-касовий апарат.
Крім того, як вищенаведено, відповідно до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №16100308202301275 з 07.11.2023 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований електронно-касовий апарат (фіскальний номер РРО/ПРРО 4000731675, назва моделі - ПРРО) /а.с. 35/.
Отже, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 11 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, є протиправним, а оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення у відповідній частині, що є підставою для задоволення позову.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13500,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правничої допомоги від 04.01.2024 №02-04/01/24, детальний опис робіт, акт виконаних робіт, рахунок №05/24 від 04.01.2024, платіжна інструкція №155 від 07.01.2024, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує такі обставини.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, а також відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі у розмірі 13500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.12.2023 №0123590901 на суму 76084,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн та витрати, пов'язанні із наданням правової допомоги, у розмірі 13500,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна