Номер справи 365/800/24
Номер провадження 2-а/365/10/24
19 листопада 2024 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Костенка О.М.
представника відповідача ОСОБА_2
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в режимі відеоконференцзв'язку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України протиправною та її скасування,
В провадженні Згурівського районного суду Київської області перебуває вище вказаний адміністративний позов.
У судовому засіданні представник відповідача Сороколіт І.В. заявила усне клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до УКРТРАНСБЕЗПЕКИ без розгляду з підстав пропуску строків для звернення до суду з позовом про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний суд в порядку, визначеному КАС України, з особливостями встановленими цим Кодексом. Вважає, що відповідно до ст. 121 КАС України питання про поновлення процесуального строку звернення до суду з вказаним позовом повинно вирішуватися в судовому засіданні з урахуванням думки відповідача. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, винесену 27.09.2024, позивач отримав 09.10.2024. З метою її оскарження 14.10.2024 він звернувся до вищестоящого органу, заява розглянута та вирішена по суті. Закон передбачає можливість оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності або до вищестоящого органу, або до суду. Так як, позивач скористався можливістю оскаржити оспорювану постанову до вищестоящого органу в межах строку оскарження, то право на звернення до суду для оскарження постанови та строк такого звернення вже сплив.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Костенко О.М. заперечував проти заявленого клопотання з підстав того, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя визнала строки пропуску для звернення до суду з адміністративним позовом поважними. Буквальне тлумачення норми закону, яка визначає способи та строки оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, яким постанова може бути оскаржена у визначений законом строк або до вищестоящого органу, або до суду, позбавляє особу права на звернення до суду за захистом своїх прав. В межах визначеного законом строку позивач звертався до вищестоящого органу з метою оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, проте відповідь на скаргу отримав в останній день визначеного строку. Вважає, що строки на звернення до суду пропущені з поважних підстав, поважність пропущення строку підтверджена належними доказами при поданні адміністративного позову, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого представника.
Суд заслухавши думку учасників справи приходить до наступних висновків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів (Постанова ВПВС від 04.10.2018, № 800/304/17).
Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню (Постанова ВС від 29.11.2019, №607/1402/16-а).
Суддя Згурівського районного суду Київської області своєю ухвалою від 28.10.2024 відкрила провадження у справі, за клопотанням позивача поновила йому строк на звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин.
На підтвердження причин пропуску строку на звернення до суду позивачем до позовної заяви було надано відповідь директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті від 18.10.2024 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.10.2024 на постанову по справі про адміністративне правопорушення. До суду позовна заява була надіслана 25.10.2024.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку документів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску. Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
На думку суду оскарження особою постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до вищестоящого органу, тобто у досудовому порядку, не позбавляє таку особу права на звернення до суду із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в межах строку, визначеного законом. У випадку пропущення такого строку особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку, вказавши причини такого пропуску та надавши відповідні докази на підтвердження поважності пропуску.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.
Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (Постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).
Суд оцінивши доводи сторін у сукупності з наданими позивачем до позовної заяви доказами поважності причин пропуску строку на звернення до суду, враховуючи поведінку позивача перед зверненням до суду із адміністративним позовом, дії, які він вчинив, тривалість строку, який пропущений, не вважає, що висновок суду про поновлення строку на звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, є передчасним, а тому клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 121, 123, 248, 256, 286 КАС України,
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Л.М. Кучерява