Справа № 358/1185/20 Провадження № 1-кп/358/65/24
19 листопада 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
дистанційно обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020115090000080 від 19.09.2020 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мисайлівка, Богуславського району, Київської області, громадянина України, українця, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , поштовий НОМЕР_1 , працюючого різноробочим у ПП «Татоян», не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимого, а саме останнього разу 19 вересня 2016 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільненого умовно - достроково 29.05.2019 на невідбуту частину строку 1 рік 6 місяців і 7 днів, номер картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_2 ,-
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, а саме останнього разу 16.09.2016 Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності при наступних обставинах.
17.09.2020 близько 20.20 год. ОСОБА_4 прийшов в магазин «Продукти - 869» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: вул. Заросянська, 22, м.Богуслав Київської області для купівлі продуктів.
Перебуваючи всередині магазину «Продукти - 869» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за вище вказаною адресою, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення будь-якого майна.
ОСОБА_4 , реалізую чи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи-умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю очевидців своєї злочинної діяльності, таємно викрав лікер «Sheridans» об'ємом 0,5 л.
В подальшому, пройшовши через каси магазину, ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення судово - товарознавчої експертизи, завдав потерпілій юридичній особі - ТОВ «АТБ-маркет» майнову шкоду на суму 519 гривен.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зокрема зазначив, що 09.08.2024 року набув чинності Закон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Крім цього просив суд одночасно вирішити питання про долю речових доказів, скасувати заходи забезпечення кримінального провадження та стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений в судовому засіданні проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не заперечував, клопотання прокурора просив задовольнити та закрити кримінальне провадження відносно нього.
При цьому обвинуваченому роз'яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження.
Представник потерпілого в судове засідання за викликом не прибув, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій до обвинуваченого не має. Сторони кримінального провадження щодо розгляду клопотання прокурора за відсутності представника потерпілого не заперечували.
Заслухав думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020115090000080 від 19.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 17.09.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України щодо потерпілій юридичній особі ТОВ «АТБ-маркет», якій спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 519 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 6 ст. 3 КК України зазначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ.
Вказаним законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено, що дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч.2 ст.51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
В 2020 році розмір податкової соціальної пільги складає 2010,20 грн. х 50 % = 1005,10 грн.
Таким чином, після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить понад два неоподатковуваних мінімумів доходів: в 2020 році - 1005,10 грн. х 2 = 2010,20 грн.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон № 3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
В ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке було вчинено 17 вересня 2020 року, розмір матеріальної шкоди склав 519 грн., тобто не перевищував 2010,20 грн., тому після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року вказане діяння вже не є кримінально караним діянням.
Вказані обставини підтверджуються наданим висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.09.2020 № 3372/20.
Пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 479-2 КПК України встановлено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 3 ст. 479-2 КПК України регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Враховуючи вартість таємно викраденого майна, яка становить: за епізодом від 17.09.2020 - 519 грн, що є нижче суми, з якої відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового Кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2010,20 грн, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України принцип зворотної дії в часі, беручи до уваги, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього на підставі пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Судові витрати суд покладає на ОСОБА_4 в порядку ст.124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
Речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 284, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження № 12020225090000080 від 19.09.2020 у відношенні ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не застосовувався.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3372/20 від 24.09.2020 на суму 300 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити прокурору та направити обвинуваченому та представнику потерпілого.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1