Справа № 357/16759/24
Провадження № 2/357/6007/24
19.11.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну часту (пай),-
18 листопада 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не зазначено ціну позову, не визначено грошову оцінку земельної частки (паю), право власності на яку, позивач просить визнати за ним; не зазначено особу відповідача та не долучено до матеріалів позову документів та інших доказів, що додаються до заяви; не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданої фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.2 ст.9 Закону).
Позивачем заявлено дві позовних вимоги, одна з яких майнового характеру, інша - немайнового характеру, проте до матеріалів справи не долучено квитанцій про сплату судового збору за подання позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам наведених вище правових норм.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
У даній позовній заяві, всупереч вимогам ст. 176 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна на час звернення до суду з даним позовом, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на майно, яке він просить поділити та докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 211,20 грн, але не більше 154 140,00 грн.
Крім цього, позивачем необхідно долати до суду квитанцію про сплату судового збору позовну вимогу немайнового характеру (визначення додлаткового строку для прийняття спадщини) в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб в загальній сумі 1211,20 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків.міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім цього, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів смерті спадкодавця, фактичного вступу у спадщину, відмови нотаріуса у оформленні спадкових прав позивачу після смерті спадкодавця
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну часту (пай) - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Бебешко