Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/12688/24
Провадження № 2-н/357/2277/24
іменем України
19 листопада 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_1 ,-
Стягувач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, посилаючись на наявність у боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 6 528,03 грн та судового збору в сумі 302,80 грн.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа наказного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В порядку підготовки справи до розгляду, судом здійснений запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, щодо встановлення місця реєстрації відповідача по справі.
З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника, відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, вбачається, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.12.1990, що територіально не відноситься до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, селище Гребінки це село в Україні, яке з 17.07.2020 входить до складу Гребінківської селищної територіальної громади у Білоцерківському районі Київської області, у зв'язку із ліквідацією районів в Київській області.
Однак, до зміни адміністративно-територіального устрою (до 17.07.2020) селище Гребінки були населеним пунктом Васильківського району Київської області.
Водночас, згідно ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто до 08.02.2025 до 05 години 30 хвилин.
Також, Рада суддів України в листі від 22.07.2020 № 9рс-466/20 зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за спожитий природний газ в розмірі 6 528,03 грн, та судового збору в сумі 302,80 грн, так як дана заява подана з порушенням правил підсудності.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 164, ч. 1 п. 9 ст. 165, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за спожитий природний газ в розмірі 6 528,03 грн, та судового збору в сумі 302,80 грн.
Роз'яснити стягувачу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у прийнятті заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала суду надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов