Справа № 355/1971/24
Провадження № 2-а/355/11/24
19 листопада 2024 року суддя Баришівського районного суду Київської області Чальцева Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору поліцейської діяльності №1 (м. Березань) Відділу поліції №1 (Баришівка) Броварського районного управління національної поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області в особі старшого сержанта поліції Шумія Євгена Олексійовича, -
07.10.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕГА №1569733 від 29.09.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП з одночасним закриттям провадження по справі; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.09.2024 року близько 12 год. 00 хв, він, через побоювання за своє життя та здоров'я викликав поліцію. Позивачу здалося, що його намагається його сестра отруїти продуктами харчування які вона привезла, а також він почув шум за стіною у сусідів, позивачу здалося що там відбувається конфлікт між сусідами який може перекинутися на нього. Через реальну загрозу позивач був змушений зателефонувати на гарячу лінію «102» та попросив допомоги. Прибувши на місце виклику, Старшим сержантом сектору поліцейської діяльності №1 (м.Березань) відділу поліції №2 (смт. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області Шумієм Євгеном Олексійовичем винесено відносно позивача Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕГА №1569733. Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, як зазначено в оскаржуваній постанові: « ОСОБА_1 Здійснив завідомо неправдивий виклик поліції». З винесеним рішенням працівника поліції позивач не погоджується, оскільки працівник поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вказують на здійснення позивачем правопорушення. Викладені обставини справи в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства, інвалідність йому встановлена довічно в звязку з існуючим психічним захворюванням та існуючим діагнозом - епілепсія з вираженими змішаними особистостями. На день виклику поліції 29.09.2024 року в нього відбулося загострення хвороби, що підтверджується довідкою лікаря-психіатра від 04.10.2024 року, в зв'язку з чим він не розумів значення своїх дій. В зв'язку з існуючим захворюванням яке наявне у позивача з дитинства, а саме епілепсія з вираженими змішаними особистостями, притягнення позивача до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України, дана постанова є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду на 07.11.2024 року.
07.11.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідач до суду не з'явився, про день, час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Серії ЕГА №1569733від 29.09.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, старшим сержантом сектору поліцейської діяльності №1 (м.Березань) відділу поліції №2 (смт. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.183КпАП України. В постанові зазначено, що 29.09.2024 року о 12.00 год. за адресою АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик наряду поліції.
Вищевказану постанову ОСОБА_1 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного уст.9 КУпАП.
В адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченогост.183 КУпАП.
Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивач, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідачем в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача, та не додано відео з нагрудної камери інспектора.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова Серії ЕГА №1569733 від 29.09.2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Броварського районного управління національної поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області в особі ОСОБА_2 - старшого сержанта поліції - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕГА №1569733 від 29 вересня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України - понесені судові витрати у сумі у розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева